Digital Humanities: гуманітарна наука в ситуації медіакультури

У статті розглядаються досягнення та проблеми, які існують у межах цифрових досліджень у контексті розвитку медіакультури, в рамках якої віртуальна реальність перестала бути ситуативною опцією. Медіакультура виявляється феноменом, що працює у двосторонньому режимі: з одного боку, вона є породженням нашої цивілізації, з іншого — вона трансформує нашу культуру.

Концептуальні засади Digital Humanities

Digital Humanities зосереджені на різних способах обробки та презентації інформації. Будь-яка робота з відбору даних передбачає наявність кута зору, етичних та ідеологічних підстав самого відбору та контексту презентації результатів дослідження. Напрям Digital Humanities розглядається як прагнення до конструктивного синтезу комп'ютерних технологій та гуманітарної науковості в контексті трансформації парадигми гуманітарних наук.

Роль мультимедійних інструментів та технологій

У межах досліджень ставиться питання про роль інтерактивних мультимедійних інструментів у гуманітаристиці. Нові технологічні інструменти — мультимедіа, ШІ або нейромережа тощо — дозволяють ставити нові питання, актуалізують додаткові об'єкти дослідження та створюють нові методи. Проте нові засоби не завжди задають повноту нового змісту, лише доповнюючи його, а набута інтерактивність не завжди безпосередньо працює на науковість.

Багато проєктів значною мірою мають експериментальний характер завдяки використанню все нових мультимедійних інструментів, відповідно, говорити про змістовну трансформацію гуманітарної науковості передчасно.

Критика та етичні ризики

Критика Digital Humanities може бути розглянута з позицій необхідності «зняття культури» Р. Барта. Сняття культури передбачає розвиток постмодерністської ідеї необхідності розкриття того, наскільки наші уявлення про світ зумовлені певними культурними схемами, мовами та жанрами, у тому числі наскільки не нейтральною є медіакультура в цілому та цифрові дослідження зокрема.

За відсутності критики, домовленостей про етичні норми та соціальну відповідальність, ризики полягають у тому, що ми дозволяємо медіакультурі та цифровим інструментам дослідження в певному сенсі диктувати нам тип суспільства, в якому ми живемо. Напрям Digital Humanities виявляється суттєво схильним до впливу технонауки з її розчиненням меж між фундаментальними та прикладними дослідженнями.

Ключові компоненти та персоналії дослідження:

• Теоретичний контекст: М. Бахтін, Л. Манович, Д. Снап, Р. Барт.
• Інструментарій: Мультимедійні інструменти, цифрові проєкти, штучний інтелект.
• Об'єкти аналізу: Медіакультура, цифрові дослідження, критика медіакультури.
• Проблемне поле: Етичні норми, соціальна відповідальність, трансформація гуманітарної науковості.