Урбанізація та тривалість життя: глобальні тенденції та регіональні особливості
Урбанізація (з латини – міський) – це процес зростання міст, збільшення кількості міського населення, підвищення ролі міст у житті суспільства та поширення міського способу життя. Міським є поселення, де більша частина людей працює у промисловості та сфері послуг. У сільському поселенні більшість жителів зайнята у аграрному секторі господарства.
Характерні риси та етапи урбанізації
Можна стверджувати, що урбанізація сьогодні набула глобального характеру. Сучасному її етапові притаманні три характерні риси:
- Швидкі темпи збільшення частки міського населення: на початок ХІХ ст. в містах проживало 3% населення світу; на початок ХХ ст. – 14%; на початок ХХІ ст. – 51 %.
- Подальша концентрація населення та господарства у великих містах: у світі налічується близько 400 міст-мільйонерів. Найбільшим містом світу вважають Токіо, в якому проживає понад 26 млн жителів.
- Розширення території міст і злиття близько розташованих міст: об‘єднані між собою політичними, трудовими та виробничими зв‘язками поселення утворюють міську агломерацію.
Вищою стадією сучасного процесу урбанізації є утворення мегалополісів (з грецької – велике місто), які виникають у результаті злиття сусідніх агломерацій з утворенням єдиної інфраструктури. Мегалополіс не є суцільною забудовою, 90 % його території — відкриті простори, але усі його частини пов'язані економічно.
Нижче наведено дані про найбільші мегалополіси світу:
| Назва мегалополісу | Регіон / Країна | Орієнтовна кількість населення |
|---|---|---|
| Блакитний банан | Західна Європа | 110 млн осіб |
| Токайдо | Японія | 70 млн осіб |
| Чипіттс (Приозерний) | США | 56 млн осіб |
| Босваш | США (Атлантичне узбережжя) | 52 млн осіб |
| Бразильський | Латинська Америка | 39 млн осіб |
| Сансан (Тихоокеанський) | США | 20 млн осіб |
Рівні урбанізації та регіональні відмінності
Значні відмінності існують між країнами за рівнем і темпами урбанізації. Найвищого рівня досягнуто в розвинутих країнах; у більшості країн, що розвиваються, рівень урбанізації порівняно низький, але міське населення зростає швидкими темпами. Це явище називають несправжньою урбанізацією, тому що різке збільшення міського населення не супроводжується поширенням міського способу життя.
Окремо виділяють процес рурбанізації — розповсюдження міських форм життя в сільських поселеннях за рахунок міграції в них міських жителів. Причинами цього процесу є високі ціни на житло в містах, високі податки та погана екологія. В Україні рурбанізацію можна спостерігати лише в околицях великих міст, таких як Київ, Донецьк, Харків та Одеса.
Очікувана тривалість життя
Під середньою очікуваною тривалістю життя демографи розуміють кількість років, які проживе дане покоління людей при умові збереження поточного рівня смертності. У світі існує загальна тенденція до зростання середньої тривалості життя, але цей показник істотно відрізняється:
- Економічно розвинуті країни: 75 років та більше.
- Країни, що розвиваються: менше 60 років.
Серед країн, що розвиваються, вищою очікуваною тривалістю життя виділяються Нові індустріальні країни Азії та Латинської Америки, а також країни-багаті нафтоекспортери (Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Оман, Бахрейн, Катар, Лівія, Бруней).