Research Center Logo
"Borderland Society: Past and Present"
MAIN CONTENT NEWS & EVENTS

Перша річниця Жовтневої революції у пресі та фотохроніці

7 листопада 1918 року молода Радянська Республіка з розмахом відмітила свій перший день народження. Здавалося б, про яке свято могла йти мова? Країна була охоплена Громадянською війною, а її жителі страждали від голоду і злиднів. Але тим потрібніше було пишне за мірками того часу торжество. Люди крокували по яскраво прикрашених вулицях, скандували гасла і слухали надихаючі промови, ходили в кінематографи і театри, а головне — безкоштовно обідали і отримували продукти та теплий одяг у якості подарунків.

Фінансування та організація свята

16 вересня було прийнято постанову ВЦВК про день святкування річниці Жовтневої революції, а 12 жовтня Володимир Ленін підписав постанову РНК про асигнування 25 мільйонів рублів Наркомвнудєлу на субсидування місцевих Рад для організації торжеств. Деякі міста отримали досить великі суми. Так, 1 листопада в газеті «Московська правда» повідомлялося, що Воронежу було виділено 400 тисяч рублів, половина з яких була направлена повітовим організаціям.

Витрати у Воронежі планувалися на наступні потреби:

  • побудову Будинку пролетарської культури та зведення пам’ятника Жовтневій революції;
  • видання і безкоштовну роздачу агітаційної літератури;
  • подарунки та частування для дітей і Червоної армії.

Мистецьке оформлення та агітація

В жовтні 1918 року був затверджений проект участі відділу образотворчих мистецтв Народного комісаріату з просвіти в торжествах. Радянські художники почали працювати над агітаційними матеріалами. Плакати зображували пролетарів-богатирів, що зневажають ногами уламки капіталістичного минулого. Головні вулиці і площі міст і сіл прикрашали червоними полотнищами і прапорами.

Ось як у радянській пресі описували розроблений Натаном Альтманом проект убранства площі Урицького в Петрограді: «Яскравою, барвистою різкою плямою буде являтися площа Урицького… проект художника Альтмана — це прагнення створити… настрій радості торжества». Для цього використовувалися колірні фігурні площини, основні кольори яких — помаранчевий, зелений і червоний. Крім Альтмана декоруванням будівель у Петрограді займалися такі імениті художники, як Борис Кустодієв і Мстислав Добужинський. На їхніх ескізах — стрічки, прапори, портрети більшовиків, зображення робітників і селян.

Участь лідерів держави у заходах

Володимир Ілліч Ленін (в центрі) і Яков Михайлович Свердлов (другий справа) оглядають тимчасовий пам’ятник К. Марксу і Ф. Енгельсу, відкритий на площі Революції в Москві 7 листопада 1918 р. Також В.І.Ленін та Я.М.Свердлов були присутні перед відкритою меморіальною дошкою в пам’ять полеглих за мир і братерство народів. Панно «Полеглим у боротьбі за мир і братерство народів» скульптора С.Т. Коненкова було відкрито 7 листопада 1918 року на стіні Сенатської вежі Кремля і присвячене пам’яті полеглих бійців Жовтневої революції.

Статистика та деталі святкування

Параметр Значення
Загальна сума асигнувань на свято 25 мільйонів рублів
Виділено коштів для Воронежа 400 тисяч рублів
Кількість великих кольорових площин на площі Урицького 4 площини (18 на 24 арш.)
Додаткові прапори-плакати на площі 25 штук

Про те, щоб робітникам і селянам по всій країні було що писати на кумачових транспарантах і вигукувати під час святкових демонстрацій, подбала газета «Московська правда», де в достатку зустрічалися революційні вірші та гасла.