Перша річниця Жовтневої революції у пресі та фотохроніці
7 листопада 1918 року молода Радянська Республіка з розмахом відмітила свій перший день народження. Здавалося б, про яке свято могла йти мова? Країна була охоплена Громадянською війною, а її жителі страждали від голоду і злиднів. Але тим потрібніше було пишне за мірками того часу торжество. Люди крокували по яскраво прикрашених вулицях, скандували гасла і слухали надихаючі промови, ходили в кінематографи і театри, а головне — безкоштовно обідали і отримували продукти та теплий одяг у якості подарунків.
Фінансування та організація свята
16 вересня було прийнято постанову ВЦВК про день святкування річниці Жовтневої революції, а 12 жовтня Володимир Ленін підписав постанову РНК про асигнування 25 мільйонів рублів Наркомвнудєлу на субсидування місцевих Рад для організації торжеств. Деякі міста отримали досить великі суми. Так, 1 листопада в газеті «Московська правда» повідомлялося, що Воронежу було виділено 400 тисяч рублів, половина з яких була направлена повітовим організаціям.
Витрати у Воронежі планувалися на наступні потреби:
- побудову Будинку пролетарської культури та зведення пам’ятника Жовтневій революції;
- видання і безкоштовну роздачу агітаційної літератури;
- подарунки та частування для дітей і Червоної армії.
Мистецьке оформлення та агітація
В жовтні 1918 року був затверджений проект участі відділу образотворчих мистецтв Народного комісаріату з просвіти в торжествах. Радянські художники почали працювати над агітаційними матеріалами. Плакати зображували пролетарів-богатирів, що зневажають ногами уламки капіталістичного минулого. Головні вулиці і площі міст і сіл прикрашали червоними полотнищами і прапорами.
Ось як у радянській пресі описували розроблений Натаном Альтманом проект убранства площі Урицького в Петрограді: «Яскравою, барвистою різкою плямою буде являтися площа Урицького… проект художника Альтмана — це прагнення створити… настрій радості торжества». Для цього використовувалися колірні фігурні площини, основні кольори яких — помаранчевий, зелений і червоний. Крім Альтмана декоруванням будівель у Петрограді займалися такі імениті художники, як Борис Кустодієв і Мстислав Добужинський. На їхніх ескізах — стрічки, прапори, портрети більшовиків, зображення робітників і селян.
Участь лідерів держави у заходах
Володимир Ілліч Ленін (в центрі) і Яков Михайлович Свердлов (другий справа) оглядають тимчасовий пам’ятник К. Марксу і Ф. Енгельсу, відкритий на площі Революції в Москві 7 листопада 1918 р. Також В.І.Ленін та Я.М.Свердлов були присутні перед відкритою меморіальною дошкою в пам’ять полеглих за мир і братерство народів. Панно «Полеглим у боротьбі за мир і братерство народів» скульптора С.Т. Коненкова було відкрито 7 листопада 1918 року на стіні Сенатської вежі Кремля і присвячене пам’яті полеглих бійців Жовтневої революції.
Статистика та деталі святкування
| Параметр | Значення |
| Загальна сума асигнувань на свято | 25 мільйонів рублів |
| Виділено коштів для Воронежа | 400 тисяч рублів |
| Кількість великих кольорових площин на площі Урицького | 4 площини (18 на 24 арш.) |
| Додаткові прапори-плакати на площі | 25 штук |
Про те, щоб робітникам і селянам по всій країні було що писати на кумачових транспарантах і вигукувати під час святкових демонстрацій, подбала газета «Московська правда», де в достатку зустрічалися революційні вірші та гасла.