Розвиток та фінансування туризму в країнах Вишеградської групи та світі
Туризм – одна з галузей, що динамічно розвивається, в тому числі й на Україні. Це – загальносвітовий тренд XXI століття, адже за даними Всесвітньої Туристської Організації (UNWTO), вклад туристичної галузі в світову економіку складає біля 10% світового ВВП. Тема державної підтримки та, особливо – фінансування туристичної сфери є актуальною, оскільки вихідні умови розвитку туристичних галузей країн Вишеградської групи (Visegrad Group утворена в 1991), себто: Польщі, Угорщини та Чехословаччини (пізніше Чехія і Словаччина), були майже ідентичними з українськими. Сьогодні є очевидним, що розвиток туристичної сфери, любої країни, це її – цивілізаційний розвиток.
Порівняльний аналіз розвитку туристичної галузі
Проте впродовж останніх двох десятиріч туристичні галузі цих країн розвивалась значно швидшими темпами, ніж туризм в Україні. На відміну від V-4 (як ще позначають країни Вишеградської четвірки), Україна, навіть проголосивши пріоритетом – розвиток туристичної галузі, не змогла втримати крок зі своїми сусідами, що призвело (й призводить) до стагнації галузі. Для того, щоб краще зрозуміти туристичне місце України, бодай серед країн Вишеградської групи, варто ознайомитись з окремими даними, які для наглядності, зведено у нижченаведену таблицю:
| Країни | ВВП на душу населення (2011, $) | Іноземні туристи (млн. чол.) | Суми доходів від туризму в бюджеті | Фінансування туризму (з бюджету та фондів) |
|---|---|---|---|---|
| Польська Республіка | 20 100 | 12,470 | $9,5 млрд. (2009) | 7,161 млрд. злотих (2008) |
| Словацька Республіка | 23 400 | 1,327 | €1,685 млрд. (2010) | €7,2 млн. (2012) |
| Чеська Республіка | 25 900 | 6,8 | 135,4 млрд. крон (2011) | біля €16,33 млн. (щорічно) |
| Угорщина | 19 600 | 31,054 | 1 200,14 млрд. форинтів (2011) | біля $18 млн. (щорічно) |
| Україна | 7 200 | 21,203 | $3,6 млрд. (2010) | 6,765 млн. грн. (2012) |
Як видно із вищенаведених даних, по розриву: між доходами від туризму та витратами й інвестиціями в нього ж, Україна залишається далеко позаду від своїх сусідів. Основними доходами залишається – внутрішній туризм з мінімальним числом іноземних туристів та виїзний туризм, коли наші співвітчизники подорожують за кордон. Це зумовлено браком преференцій з боку держави, відсутністю іноземних інвестицій та недостатністю державного фінансування галузі, розміри якого з року в рік – зменшуються.
Об'єкти світової спадщини ЮНЕСКО та міжнародний досвід
Надзвичайно важливу роль у розвитку туризму відіграють об'єкти, що належать до списку світової спадщини ЮНЕСКО. До таких об'єктів світового туризму належать:
- Велика Китайська стена (Китай, Пекин);
- Дворец Тадж-Махал (Индия, Дели);
- Московский кремль (Россия, Москва);
- Озеро Байкал (Россия);
- Большой Барьерный риф (Австралия);
- Озеро Виктория (Замбия, Зимбабве).
Світовий досвід показує, що визнання на міжнародному рівні є вирішальною основою для розвитку. Наприклад, В'єтнам знову був удостоєний звання «Провідного туристичного напрямку світової спадщини». Вибір В'єтнамського напрямку за версією World Travel Awards демонструє видатну привабливість системи спадщини, яка включає 9 визнаних ЮНЕСКО об'єктів природної та культурної спадщини. Це також мотивує інвестувати в інфраструктуру та покращувати якість послуг, сприяючи утвердженню бренду на світовій туристичній карті.
Перспективи українського туризму
Особливе місце в туристичному та рекреаційно-лікувальному плані країни займає Закарпаття, якому віддають перевагу відпочиваючі не тільки з України, але й з інших країн. Наш край має хороші можливості та повинен якнайактивніше «підтягнутись» до цивілізаційного рівня наших європейських сусідів, бодай до рівня країн Вишеградської групи. Туристична галузь, в цілому – прибуткова, підтвердженням чому є значний ріст числа не тільки приватних туристичних агентств, але й об’єктів туристичного та рекреаційного призначення, які споруджується за приватний кошт.