Збереження та руйнування архітектурної спадщини України: від давнини до викликів сьогодення

З перших днів війни російські війська цинічно руйнують українську культурну спадщину. Архітектурні пам’ятки, унікальні старовинні будинки, церкви, палаци стають цілями російських обстрілів та ракет. Наші пам'ятки — це те, що зберігає нашу пам'ять, що формує нашу ідентичність, допомагає нам бути суспільством, відрізняти себе від інших національностей та інших країн.

Масштаби руйнувань культурного фонду

У Міністерстві культури та інформполітики підрахували: за період з 24 лютого 2022 по 25 червня 2023 пошкоджено або зруйновані 664 об'єкти культурної спадщини України. Статистика втрат українського культурного фонду ще не раз буде змінюватися, адже обстріли українських міст не припиняються. На їхню відбудову знадобиться приблизно 100 млрд доларів США.

Класифікація пошкоджених об'єктів (дані МКІП):

• Пам'ятки архітектури — 211 об'єктів;
• Архітектури й містобудування — 186;
• Історії — 179;
• Історії монументального мистецтва — 18;
• Містобудування і монументального мистецтва — 17;
• Археології — 16.

Трагедія архітектурних об'єктів Одеси та Чернігова

23 липня росія здійснила один з наймасованіших ракетних ударів по Одесі. Внаслідок атаки зруйновано Спасо-Преображенський собор, який є об'єктом спадщини ЮНЕСКО. Російська ракета влучила прямо у центральний вівтар собору. Частково зруйновано будівлю храму, перекриття трьох нижніх поверхів, сильно пошкоджено внутрішнє оздоблення та ікони. За повідомленнями Одеської міської ради, одна зі стін собору має нестабільне положення і може обвалитися в будь-який момент.

Також була понівечена велика кількість архітектурних пам'яток, серед яких — особняк графа Толстого (Одеський будинок вчених), зведений у 1830 році за проєктом архітекторів Франческо Боффо і Джорджо Торрічеллі. Ракетний удар пошкодив всі зали та приміщення всередині: через вибух вилетіли вікна та всі старовинні вітражі, часткова провалилась стеля, зазнали пошкоджень меблі та ліпнина.

У Чернігові 25 лютого 2022 року в результаті ракетного обстрілу постраждала пам'ятка історії — колишня будівля Чернігівського окружного суду, збудована 1904 року. Внаслідок попадання двох ракет будівля зазнала значних руйнувань.

Історичні центри та їхнє значення: приклад Кам’янця-Подільського

Кам’янець-Подільський — місто в масштабах України багато чим унікальне. Воно посідає третє місце за кількістю збережених пам’яток архітектури. Кам’яний середньовічний острів посеред цілком сучасного міста плюс розкішна Стара фортеця — це 120 гектарів Старого міста з численними храмами, палацами й ратушами.

Ключові архітектурні елементи історичних міст

Природні та культурні заповідники

Важливою частиною спадщини є не лише будівлі, а й природні об'єкти. Наприклад, Смотрицький каньйон у Кам’янці-Подільському — найстаріша з місцевих цікавинок. Довжина каньйону сягає 9 кілометрів. Подільський розріз палеозою в каньйоні — один із найкращих у світі. Кам’янець є штаб-квартирою національного природного парку «Подільські Товтри», частина якого ввійшла до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Систематичне знищення культурних пам'яток свідчить про необхідність обстежувати та максимально документувати всі руйнування та збитки. Світ повинен розуміти, що любов росії до культури та духовності — це міф. Україна може лише фіксувати пошкоджені історичні та архітектурні памʼятки та залучати у ці процеси міжнародні організації для майбутньої відбудови.