Освіта в Україні: історичні витоки, законодавство та сучасний стан шкільної мережі
Осві́та в Україні — це освітня діяльність на теренах України. Освіта — це процес набуття та вдосконалення знань, навичок, цінностей, переконань і звичок за допомогою різних форм пізнавальної діяльності, таких як сприйняття, увага, пам'ять, уява, мислення; та різних форм навчання, таких як інструктаж, тренування, дослідження та практичний досвід. Воно може відбуватися в різних місцях, включаючи школи, училища, університети, робочі місця та спільноти, і може бути формальним або неформальним.
Законодавча база та структура освіти
Станом на 2019 рік структура освіти в Україні регламентована Законом України «Про освіту» і передбачає:
- дошкільну освіту;
- загальну середню освіту;
- позашкільну освіту;
- професійно-технічну освіту;
- вищу освіту;
- післядипломну освіту;
- аспірантуру;
- докторантуру;
- самоосвіту.
Сучасній державі потрібна людина творча й ініціативна, готова і здатна відповідати за власний добробут усього суспільства, бути свідомим громадянином України. Адміністрація школи в 2017/2018 навчальному році освітню діяльність здійснювала відповідно до Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Статуту, перспективного, річного планів роботи, національної стратегії розвитку освіти.
Історія розвитку освіти
З часів Київської Русі при монастирях та митрополичій кафедрі діяли лише вищі студії з філософії та богослов'я. Вищі студії в Україні були започатковані князями Острозькими наприкінці XVI століття в Острозькій академії, де в 1570–1590-х роках сформувався гурток учених, письменників, перекладачів і видавців. 1632 року в Києві митрополитом Петром Могилою було утвореною Києво-Могилянську колегію, на базі якої згодом постала Києво-Могилянська академія.
Освітою в тодішній Україні переймалися парафіяльні школи, діяльність яких підтримувалася козацькою старшиною, громадами й духовенством. Проте за спеціальним царським указом 1804 року всі україномовні школи були заборонені, що привело до цілковитого занепаду українського населення. Розвиток освіти, який розпочався після Земської реформи, особливо швидко відбувався в українських губерніях, що було пов'язано з масштабним розширенням мережі земських шкіл.
Статистика рівня освіти населення
Динаміка зміни освітнього рівня населення за даними переписів (на 1000 осіб) наведена в таблиці:
| Рік | Повна вища | Неповна вища | Повна середня | Базова середня | Початкова |
|---|---|---|---|---|---|
| 1959 | 21 | 55 | 64 | 233 | 299 |
| 1970 | 40 | 79 | 138 | 236 | 278 |
| 1979 | 65 | 119 | 225 | 222 | 252 |
| 1989 | 95 | 179 | 285 | 172 | 203 |
| 2001 | 136 | 177 | 349 | 160 | 142 |
Аналіз роботи та стан шкільної мережі (на прикладі ЗОШ №16)
Педагогічний колектив школи проводив роботу зі збереження та розвитку шкільної мережі. На початок 2017/2018 н.р. в закладі було відкрито 21 клас, із них: 1–4 класів – 8, 5–9 класів – 11, 10–11 класів – 2. Мова навчання — українська. Станом на 05.09.2017 року кількість учнів становила 558 осіб. Середня наповнюваність учнів у класах становила 26,6.
Основні показники шкільної мережі:
- Кількість класів: 21;
- Кількість учнів: 558;
- Середня наповнюваність: 26,6;
- Охоплення профільним навчанням: 51 учень.
Аналіз руху учнів протягом навчального року свідчить про дієвість і результативність зусиль педагогічного колективу щодо збереження шкільного контингенту. Вибуття учнів зі школи відбувається переважно у зв’язку з переїздом родин до іншого місця проживання.
Інклюзивна освіта та позаурочна діяльність
Навчальний процес здійснювався відповідно до потреб учнів. З метою забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами на здобуття повної загальної середньої освіти з урахуванням індивідуальних здібностей, у 2017/2018 н.р. для 3-х школярів було організовано роботу за інклюзивною та індивідуальною формами навчання.
З метою реалізації творчих здібностей учнів у позаурочний час працювало 16 гуртків, зокрема:
- Предметні: «Індикатор», «Юний фізик», «Еврика», «Культура мови та спілкування», «Мовознавці», «Основи інформаційних технологій».
- Краєзнавчого спрямування: «Історичне краєзнавство», «Люби і знай свій рідний край».
- Художньо-естетичного спрямування: «Майструємо разом», «Веселі нотки».
- Спортивно-оздоровчого спрямування: «Волейбол», «Баскетбол».
Показник охоплення дітей гуртками та спортивними секціями складав 240 учнів (45,0%).