5 шедеврів архітектора, який творив обличчя Львова ХІХ століття

Однією з найяскравіших постатей мистецького Львова у ХІХ столітті був Юліан Гохберґер. Уродженець Познані, він подарував Львову цілу низку вагомих і до сьогоднішнього дня споруд. Ким же ж він був – цей своєрідний геній архітектури нашого міста? Які його творіння ми можемо досі бачити ледь не щодня?

Життєвий та творчий шлях Юліуша Гохберґера

Наш герой – Юліуш Гохберґер, народився 16 травня 1840 року у Познані. Після закінчення познанської гімназії у 1859 він вирушив до Берліна, де продовжив своє навчання у королівській Будівельній академії. Ще під час навчання він зарекомендував себе талановитим архітектором: у 1866 році він отримує срібну медаль в архітектурному конкурсі, присвяченому річниці смерті Шинкеля.

Львівський період життя Гохберґера розпочинається з того, що він здобуває перемогу у конкурсі на вакантну посаду директора міського будівельного уряду. 2 січня 1872 року міська рада призначає його на цю посаду. У Львові він пропрацює 33 роки і весь цей час він буде фактично головною особою, яка визначатиме архітектурне обличчя міста. За свою плідну працю у 1894 році він був нагороджений Орденом залізної корони 3-го класу.

Архітектурна спадщина: 5 головних шедеврів

Пропонуємо вам підбірку 5 архітектурних шедеврів Гохберґера, які львів’яни бачать у наші дні:

1. Будівля Галицького Крайового сейму (споруджена у 1877—1881) — тепер головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка. Новий проект не лише мав досконале планування і багате архітектурне оздоблення, але ще й був дешевший ніж передбачали умови конкурсу.
2. Школа святої Марії Магдалини на місці перетину сучасних вулиць Бандери, Генерала Чупринки і Вербицького. Будівлю було споруджено у 1883 з натинькованої цегли в «аркадовому стилі». На першому поверсі запроектовані адміністративні приміщення та гімнастичний зал.
3. Гімназія № 3 імені Франца-Йосифа на сучасній вулиці Князя Романа, споруджена у 1876. За стилем – триповерхова неоренесансна будівля. У плануванні цієї будівлі Гохберґер вперше застосував коридорну систему планування. Головний вхід прикрашений скульптурами видатних діячів: М. Коперника, А. Снядецького, А. Міцкевича, Т. Чацького, Ю.-М. Оссолінського, Я. Длугоша.
4. Школа імені Міцкевича, сьогодні школа №62 на вулиці Театральній. При оздоблені використано мотиви італійського неоренесансу і на рівні третього поверху розташована статуя Адама Міцкевича авторства Станіслава Левандовського.
5. Неоготична брама Личаківського цвинтаря, споруджена у 1881 р. Це одна з найбільш впізнаваних малих архітектурних форм міста.

Основні відомості про споруди Юліуша Гохберґера

• Галицький сейм: 1877—1881 рр., архітектурне оздоблення та досконале планування.
• Гімназія № 3: 1876 р., неоренесанс, скульптури Т. Баронча.
• Школа Марії Магдалини: 1883 р., аркадовий стиль.
• Школа імені Міцкевича: італійський неоренесанс.
• Брама цвинтаря: 1881 р., неоготика.

Помер Гохберґер 5 квітня 1905 року. Похований у фамільному склепі поряд із дружиною на Личаківському цвинтарі. Хоч зараз мало хто пригадує ім’я митця, проте пам’ятником йому виступає його архітектурна спадщина – звичний нам образ Львова.