Який вигляд мав Київ та Україна на початку XX сторіччя: архітектура, економіка та побут
У Києві є чимало популярних споруд, до яких завжди прикута увага містян та туристів. А який вигляд, назву та призначення вони мали на початку XX сторіччя? З'ясуймо!
Архітектурне обличчя Києва
Червоний корпус КНУ
Будівля Червоного корпусу зведена у 1837–1843 роках за проєктом італійського архітектора Вікентія Беретті. До початку XX століття він став осередком наукового та студентського життя столиці. Будинок має форму великого прямокутника з внутрішнім двором. Центральний вхід підкреслений масивним портиком із восьми коринфських колон. Червоний колір фасаду символізує могутність і силу.
Софія Київська
Софія Київська велична як зараз, так і понад 100 років тому. Столична святиня була оточена стінами з баштами. Головна споруда мала 13 куполів — вважається, що вони символізують Ісуса Христа та 12 апостолів. А фасад собору прикрашали арки й численні декоративні елементи, які відображали візантійський вплив.
Хрещатик та Бессарабський ринок
На початку XX століття вулиця Хрещатик була значно вужчою, з трамваями, які курсували вздовж тротуарів. Вона була вимощена бруківкою, а обабіч стояли багатоповерхові будівлі, зведені переважно у стилі неокласицизму та модерну. Серед них виділялися численні готелі, банки, магазини, кафе та ресторани. Найпомітніші споруди того часу — Київська міська дума та Пасаж.
Бессарабський ринок, який офіційно відкрили в 1912 році, відразу став важливим торговим центром міста. Будівля побудована в стилі модерн за проєктом архітектора Генріха Гая. Це масивна споруда з чавунними колонами й арками: вони й по сьогодні підтримують великий скляний дах, що дозволяє природному світлу проникати всередину.
Андріївська церква та Контрактова площа
Андріївська церква — цей бароковий шедевр спроєктував славетний архітектор Бартоломео Растреллі у 1747–1754 роках. На початку XX сторіччя білосніжні стіни та зелено-золоті куполи контрастували з навколишньою природою й архітектурою старого Києва.
На початку ХХ сторіччя центральним елементом Контрактової площі був Контрактовий будинок, зведений у 1817 році в стилі класицизму. Також там розташовувався Гостинний двір — велика торговельна споруда з внутрішнім двором, де були численні лавки та магазини. Його аркові галереї створювали особливу атмосферу старовинного торгового міста.
Маріїнський палац та Національна опера
Маріїнський палац зберігав свою барокову пишність і на початку XX століття. Його використовувала як резиденцію імператорська родина під час візитів до Києва. Фасад був пофарбований у ніжні пастельні тони, що гармоніювали з білими деталями декору.
На початку XX століття Національна опера України була відома як Київський міський театр. Її звели в 1901 році за проєктом архітектора Віктора Шретера після того, як попередня споруда театру згоріла внаслідок пожежі 1896 року.
Соціально-економічне становище України
На економічній ситуації в Наддніпрянській Україні першого десятиліття XX ст. відбилася глибока економічна криза 1900—1903 рр. і застій, що прийшов їй на зміну. Підприємці і банкіри, прагнучи подолати кризу, почали створювати монополістичні об'єднання — синдикати.
Нижче наведено дані про ключові економічні та соціальні показники того часу:
| Тип об'єднання / Подія | Назва або Регіон | Рік / Період |
|---|---|---|
| Цукровий синдикат | Україна | 1887 р. |
| Металургійний синдикат «Продамет» | Україна | 1902 р. |
| Синдикат «Продаруд» | Україна | 1903 р. |
| Масова еміграція (понад 300 тис. осіб) | Галичина і Буковина | 1900—1910 рр. |
| Масова еміграція (понад 40 тис. осіб) | Закарпаття | 1905—1914 рр. |
Економіка Західної України
На початку XX ст. західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини залишались відсталим перенаселеним краєм. Розвивалась тільки нафтовидобувна промисловість та деревообробна, які майже повністю знаходились в руках іноземних монополій. Через малоземелля селяни нестерпно потерпали й змушені були орендувати землю на кабальних умовах у поміщиків.
Соціальні рухи
Малоземелля і безземелля в селі, низька заробітна плата і сваволя підприємців щодо робітників у містах революціонізували середовище. У 1903 р. велика кількість робітників України взяла участь у загальному страйку Півдня Росії, коли упродовж кількох днів зупинили роботу підприємства Одеси, Миколаєва, Катеринослава, Києва.
- 1900 р. — перша в Російській імперії першотравнева демонстрація в Харкові.
- 1901 р. — масові студентські заворушення у Києві, Харкові та Одесі.
- 1902 р. — масштабні селянські виступи на Харківщині і Полтавщині.