Становлення та розвиток української літератури та історії України-Русі
Українська література – сукупність творів, написаних українською мовою. Відомо, що в передісторичну добу (до ІХ ст.) предки українців мали розвинену усну творчість. Найдавніші рукописні книги були створені на українських землях і дійшли до нас, розпочинаючи своє літочислення із середини X ст. Найдавніші твори, створені в Київській Русі з ХІ по ХІІІ століття, були написані церковнослов’янською мовою (Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава (1073), Ізборник (1076)).
Давня література та історичні витоки
Після монгольської навали (ХІІІ століття) українська література занепадає до свого відродження у XIV столітті. Але у той час був складений Києво-Печерський патерик — збірка оповідань про ченців Києво-Печерського монастиря, заснованого в середині XI ст. Важливу роль у становленні української літератури відіграли “Буквар” Івана Федорова (1574 р.) та “Перло многоцінне” (1646 р.).
Стародавня історія України є надзвичайно актуальною для дослідження, адже саме в ті часи зародилася українська державність. Книга «Правдива історія України-Русі» Святослава Семенюка є спробою ґрунтовного дослідження стародавньої історії України. З цієї книги діти дізнаються про усі найважливіші сторінки історії нашого народу, а не тільки про минуле Київської Русі, яке було спотворене за часів панування Катерини ІІ. Адже арабські вчені і мандрівники в Х ст. твердили, що існує не тільки Київська Русь, а три Русі.
Три Русі за свідченнями арабських вчених:
- Київська Русь;
- Поморська Русь (Славія);
- Дунайська Русь (Артанія – Хорутанія).
Нова ера: від Котляревського до харківського романтизму
Українська література віддзеркалювала стрімкий розвиток української національної ідентичності за часів російського панування. Іван Котляревський (1769-1838), видатний поет і драматург в дусі класицизму, розпочав нову еру в українській літературі своєю поемою “Енеїда,” опублікованою в 1798 році. Цю поему можна сміливо назвати українським бестселлером. З перших років XIX століття українська народна мова стала основним інструментом для літературної творчості.
1805 року в Харкові засновано Харківський університет. Ця подія стала важливим кроком у розвитку народної освіти. Близько 1830 року Харків став центром українського романтизму. У Харкові працювали видатні автори того часу, як Ізмаїл Срезневський, Левко Боровиковський, Амвросій Метлинський та Микола Костомаров. Вони публікували етнографічні матеріали та власні інтерпретації української історії, збирали народні легенди та козацькі літописи.
Класифікація історичної та художньої літератури
Нижче наведено структуру основних категорій антикварних та сучасних видань, що висвітлюють історію та культуру України:
| Категорія | Приклади авторів та творів | Періоди та особливості |
|---|---|---|
| Українська класика | Тарас Шевченко, Іван Франко, Пантелеймон Куліш, Леся Українка | Видання товариства “Просвіта”, Марко Вовчок, Михайло Коцюбинський |
| Історичні дослідження | Михайло Грушевський, Святослав Семенюк | “Історія України-Руси”, “Правдива історія України-Русі” |
| Давня література | Іван Федоров, літописці ХІ-ХІІІ ст. | “Буквар” (1574), Остромирове Євангеліє, Ізборник (1076) |
| Українська школа в Польщі | Антоній Мальчевський, Богдан Залеський, Тимко Падура | Сюжети про фантастичне козацьке лицарство та спільні походи |
Наукові видання та джерела
Важливе значення мають видання Наукового товариства імені Шевченка, зокрема "Записки НТШ" та серія "Жерела до історії України-Руси". Авторське трактування історії в сучасних дослідженнях часто базується на джерелах східних вчених та значно відрізняється від традиційно прийнятого в імперській історичній науці. Важливо, що автори досліджують історію розселення та державотворчі традиції саме слов’янських племен, наводячи переконливі докази Дунайської теорії походження слов'ян.