Оборонні укріплення міст і містечок Подільського краю ХІІІ – ХVІІІ ст.

Оборонні укріплення міст і містечок Подільського краю ХІІІ – ХVІІІ ст. є об'єктом прискіпливої уваги дослідників. В сьогоденні, вбачаємо зацікавленість фортифікаціями України архітекторами, археологами та мистецтвознавцями і як наслідок, маємо ряд пам’яткоохороних об’єктів, котрі реставровані й використовуються як великі музейні комплекси для огляду відвідувачів. Значна кількість менших за розміром, призабуті й надалі згасають враховуючи складність їх розміщення, віддаленість від доріг та міст.

Географія та сучасний статус об'єктів

Окреслюючи географічні межі їх розповсюдження спробуємо розглянути для прикладу замки Подільського краю, які знаходяться на території сучасної південно-східної частини Тернопільської, південної та центральної – Хмельницької, південно-західної – Вінницької областей. Важливе місце в цій структурі займає Старе місто Кам'янця-Подільського. Воно функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.

Історіографічний огляд досліджень (кінець ХІХ – поч. ХХІ ст.)

Мета запропонованої статті полягає в тому, щоб розглянути історіографію та з’ясувати, кому завдячувати у вивченні, збереженні та популяризації фортифікаційних укріплень Поділля.

У середині ХІХ ст., М. Орловський був одним із перших дослідників, що пропагував історію рідного краю. Протягом 1862–1864 років він опублікував історичні описи низки населених пунктів:

• 1862 р.: Меджибіж, Сатанів, Ярмолинці, село Панівці Камянецького повіту;
• 1863 р.: заштатне місто Бар, містечко Чорний Острів, повітові міста Вінниця, Брацлав, Проскурів, містечко Ладижин, Шаргород;
• 1864 р.: Смотрич, Летичів, Літин, Могилів-Подільський, Ольгопіль, Ямпіль.

В Київському університеті містобудівними дослідженнями та їх оборонними укріпленнями займався М.Ф.Владимирський – Буданов. Він запровадив до наукового обігу поняття «військова колонізація», успіхи котрої пов’язував із розвитком замкового будівництва на порубіжжі. Студент філологічного факультету Київського університету М.С.Грушевський також долучився до цієї теми. Він пише невелику працю, де на основі люстраційного матеріалу середини XVI ст. аналізує стан фортифікацій і потенціал озброєння українських державних замків. Продовжуючи напрацювання, молодий науковець заглибився у вивчення барської околичної шляхти на кілька століть.

Дослідження та послуги НІАЗ "Кам'янець"

На базі Національного історико-архітектурного заповідника проводяться наукові дослідження та реалізуються наступні напрямки роботи, представлені в таблиці:

Науковий доробок заповідника включає фондові колекції та наукову електронну бібліотеку, що сприяє подальшому вивченню військової історії краю.