Історія Київської Русі: виникнення та розвиток Давньоруської держави
Ки́ївська Русь (або Давньору́ська держа́ва) — середньовічна держава на території Східної Європи з центром в Києві. Вона існувала з кінця 9-го до середини 13-го століття та була об'єднанням східно-слов'янських племен під владою династії Рюриковичів. У часи найбільшої могутності простягалася від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів'їв Вісли на заході до Таманського півострова на сході.
Становлення державності
У кінці IX ст. рівень державної організованості східних слов'ян все ще був низьким, частина племен не входила до племінних об'єднань, або охоплювалася ними частково. Провідну роль у становленні Русі відіграло Полянське князівство з центром у Києві. Слов'янські племена, в яких відбувалося майнове розшарування, виділилася керівна верхівка, підійшли до такого рівня соціально-економічного розвитку, коли державність стала історично необхідною. Зміна династій 882 року, злиття Новгородського і Київського князівств у єдине державне ціле сприяли об'єднанню з часом усіх східнослов'янських племен у єдину державу — могутню Давньоруську державу.
Населення та територія
Маючи, за різними підрахунками, від 3 до 12 млн населення й величезну територію, що обіймала близько 800 тис. км², Київська Русь була найбільшою політичною формацією середньовічної Європи. В XII столітті площа Русі сягала 1 300 тис. км², це була максимальна територія за весь час існування держави.
Періодизація розвитку українських земель у середньовіччі представлена в наступній таблиці:
| Етап середньовічної історії України | Що відбувалося |
|---|---|
| Раннє середньовіччя (V-IX ст.) | Становлення та існування племінних князівств і союзів східних слов’ян. Формування східнослов’янської державності. |
| Розвинене, або класичне, середньовіччя (X — середина XIII ст.) | Становлення й розвиток Київської держави (Русі-України) й удільних князівств. Монгольська навала. |
| Пізнє середньовіччя (друга половина XIII — початок XVI ст.) | Існування Волинсько-Галицької держави та розвиток українських земель у складі інших держав. |
Перші князі та управління
Першим Київським князем вважають, що був легендарний засновник міста Кий. В історичних джерелах зустрічаються й інші імена Київських князів ІІ-VI ст. В системі державного управління виділялися наступні органи влади:
- Князь;
- Суд;
- Старша дружина (рада бояр);
- Віче;
- Молодша дружина.
Релігія та культура
На Русі язичництво було поширене до насадження християнства. Найвідомішими руськими богами були: Велес (покровитель науки, знань і мудрості; торгівлі, худоби, магії), Мокоша (богиня-мати, богиня прядіння), Дажбог (бог зимового сонця). У 988 році князь Володимир хрестив Русь, оголосивши язичництво поза законом.
Після 988 року в ужиток увійшло письмо, базоване на абетці, створеній ченцями Кирилом і Мефодієм. У богослужіннях вживали церковнослов'янську мову. Давньоруський літописець Нестор уклав «Повість минулих літ» — один із найдавніших літописів, де розповів про давню історію нашої Батьківщини, описавши події з 860 до 1111 року.
Дослідження історії
Історія — це наука про минуле людства. Слово «історія» з грецької означає «дослідження», «повідомлення», «оповідь про події». Видатним вченим-істориком був Михайло Грушевський, автор десятитомної праці «Історія України–Русі». Дослідники звертаються до історичних джерел, щоб з’ясувати, яким було життя людей у минулому.