Тема 1.1. Українські землі на початку ХХ століття: історія та контекст

Після поділів Польщі, приєднання Кримського ханства та російсько-турецьких війн більшість земель сучасної України опинилась у складі Російської імперії. Для зручності, ці землі прийнято називати Наддніпрянщиною, а землі під владою австрійського імператора — західноукраїнськими. В цей період відбувалася історія про територіальні зміни та українське національне відродження.

Адміністративно-територіальний поділ

Найбільшими адміністративними одиницями поділу Російської імперії були губернії та генерал-губернаторства. Губернія була найбільшою частиною території, що мала місцевих управлінців. Основною метою діяльності адміністрації було контролювати губернаторів та слідкувати за цілісністю імперії. У першій половині ХІХ ст. українські землі було поділено на 9 губерній у складі 3 генерал-губернаторств:

Варто зазначити, що у 1839 році на Правобережжі царська влада ліквідувала греко-католицьку церкву.

Російсько-турецькі війни та доля козацтва

У першій половині ХІХ ст. Російська та Османська імперії провели ще дві війни. Війна 1806-1812 років завершилася підписанням Бухарестського миру. Південна Бессарабія — нині це південь Одеської області та частина Буковини, відійшла до Російської імперії. Козацькі військові частини безпосередньо брали участь з обох сторін: Чорноморське козацьке військо — за Російську імперію, та козаки Задунайської Січі — на стороні османів.

Для задунайських козаків наступна російсько-турецька війна 1828-1829 рр. стала вирішальною. У 1828 році російські війська зайшли безпосередньо на територію Задунайської Січі. Отаман запорожців Йосип Гладкий прийняв рішення перейти на бік росіян. Розлютований султан наказав знищити Задунайську Січ. Козаків, що перейшли на сторону Російської імперії, обдарували орденами і прийняли до російського війська. З них сформували окрему військову частину — Азовське козацьке військо. Козаки базувалися на землях Приазов'я навколо Бердянська до 1864 року.

Промисловий переворот та соціальні зміни

Шотландець Джеймс Ватт, наприкінці ХVIII століття винайшов паровий двигун, чим спричинив початок промислового перевороту. Перехід від ручної праці до машинної запустив інші важливі процеси:

• індустріалізацію – будівництво фабрик та заводів, а також стрімке зростання частки промисловості в економіці;
• та урбанізацію – зростання кількості жителів міст.

Все більше можна було простежити виокремлення класів, замість старих станів. І все більшої ваги набирала буржуазія – клас бізнесменів і підприємців. На противагу ним, формувався клас пролетаріату – найманих робітників. Кріпацтво також ніхто не відміняв. Почалося розшарування селян на бідніших та багатших, зросла роль наймитства та торгівлі.

Культурні та ідейні течії

Довгий час в Європі панували ідеї Просвітництва про всемогутність людського розуму. В мистецтві цього періоду панував стиль класицизму, визначними рисами якого були раціоналізм та наслідування античних зразків. На противагу цьому виникає романтизм — ідейний та художній напрям, що утверджував культ почуттів, любові і природи, ідеалізував минуле. В інтелектуалів виникає інтерес до фольклору (усної народної творчості), мови, якою розмовляв простолюд, а також до замилування історією.

Виникають ідеї про:

• невід'ємні права людини, дані від народження;
• про те, що джерело влади — народ, тобто всі люди;
• ідея існування нації — спільноти людей, що об'єднані спільними культурними ознаками.

Націоналізм, як сукупність поглядів про націю як вищу форму об'єднання суспільства та основи державотворення, прагнув створити національні держави. Це, звичайно, прекрасно, що частина інтелектуалів зрозуміла, що існують нації.