Від німецького концтабору до готелю: історія львівської Цитаделі
Одна із визначних споруд у Львові — міська Цитадель. Вона має досить тривалу та цікаву історію. Це комплекс фортифікаційних укріплень XIX століття, який зберігся до наших днів та розташований у Галицькому районі міста. Львівська цитадель — взірець оборонної архітектури середини XIX століття та геологічна пам'ятка природи.
Будівництво та архітектурні особливості комплексу
Цитадель збудували понад 160 років тому. Її будували у 1850–1856 роках, до цього часу узгір’я було відпочинковим тереном. За проєктом архітекторів Христофора Реззінга та Йосифа Вандрушки, на території Цитаделі збудували з червоної цегли головний корпус казарм та дві квадратні у плані вежі-блокгаузи. Комплекс складається із двох великих круглих фортів (бастіонів), двох малих і центрального укріплення. Форти зводили за особливою системою, яку запропонував генерал Максиміліан-Йосиф д'Есте.
Для підсилення оборони спорудили чотири округлі максиміліанські вежі для ведення артилерійського та стрілецького вогню. Дві більших із внутрішнім діаметром 36 метрів розміщені на північ від казарм, а дві менших із внутрішнім діаметром 18 метрів розміщені від казарм на південь. Будівлі Цитаделі створили з червоної цегли, а портали, машикулі та водозливи виконали з тесаного каменю. Оборонний периметр для маскування вогневих точок був засаджений каштанами та акаціями.
| Об'єкт комплексу | Сучасне використання та стан |
|---|---|
| Велика кругла вежа №1 | Фондосховище Наукової бібліотеки імені Василя Стефаника |
| Велика кругла вежа №2 | П'ятизірковий готель «Citadel Inn» з рестораном |
| Мала кругла вежа №3 | Напівзруйнована (постраждала під час боїв 1918 року) |
| Мала кругла вежа №4 | Відновлена приватним інвестором, стоїть пусткою |
| Головний корпус казарм | Приватна власність, використовується під банк та офіси |
Історичні етапи та воєнні події
У Першій світовій війні Цитадель не відігравала важливої військової ролі. У 1914 році австрійці без опору залишили місто, і в 1914–1915 роках у Цитаделі розміщувався російський гарнізон. Справжні бої за Цитадель точилися у листопаді 1918 року під час польсько-української війни. Тоді вона була одним із головних форпостів в обороні столиці ЗУНР. У 1918–1939 роках на території був розташований полк польської піхоти.
Трагедія концентраційного табору «Шталаг-328»
З початком Другої світової війни про мирне існування можна було забути. У 1941–1944 роках на території Цитаделі діяв німецький концентраційний табір «Шталаг-328» для військовополонених. Полонених сортували за національними ознаками та станом здоров’я. Режим утримання був надзвичайно суворий: в’язнів утримували просто неба, а в зимовий період — у камерах, які не опалювались.
За наявними даними, у таборі перебувало понад 280 тисяч в’язнів, із яких загинуло близько 140 тисяч людей. Найсуворішою ділянкою була вежа №2, де було облаштовано місце допитів та камери смертників. Окремо існувало місце для розстрілу в’язнів на території самого табору.
Сучасний стан пам'ятки
У повоєнні часи споруди Цитаделі використовували як радянську військову частину, а пізніше — як склади для обладнання заводу «Електрон». З часом територія стала занедбаною. Проте у період Незалежності ситуація змінилася. З 2012 року ансамбль оборонних споруд Цитаделі внесли до реєстру нерухомих пам’яток історії, архітектури та містобудування національного значення.
Наразі на території також облаштовано парк та майданчик з видом на центральну частину міста. Зараз там проводять фотосесії та просто відпочивають жителі. Єдиною згадкою про трагічне минуле на території є пам’ятний хрест із написом на честь загиблих у концтаборі.