Львівський національний університет імені Івана Франка

Львівський національний університет імені Івана Франка – один із найдавніших вищих навчальних закладів Європи – уже четверте століття творить свою історію. Змінювалися епохи і політичний статус Галичини, а Університет завжди залишався дієвим осередком науки, культури і духовності.

Історія заснування та ранні роки

Історія Львівського університету розпочалася ще в середині XVII ст.: 20 січня 1661 р. було підписано привілей, який надавав Львівській єзуїтській колегії “гідність академії і титул університету”. Тоді діяли лише філософський і теологічний відділи. Історичні джерела засвідчують, що у 1667 р. на філософському і теологічному відділах навчалось близько 500 студентів, а навчальний процес забезпечували вісім викладачів. У середині ХVІІІ ст. кількість студентів збільшилося до 700 осіб, викладачів – до 15-17. Поляки становили 75% студентів, решту були українці та представники інших етнічних груп.

Після розпуску у 1773 р. ордену єзуїтів було закрито і Львівський університет. Однак незабаром ряд підрозділів єзуїтської академії стали підвалинами Йосифінського університету у Львові. У 1784 р. австрійський імператор Йосиф ІІ відновив діяльність Університету, в якому працювали чотири факультети – філософський, теологічний, правничий і медичний.

Розвиток університету в XIX – на початку XX століття

Протягом другої половини ХІХ ст. тривала боротьба за право відвідування університетських студій жінками. У 1897 р. жінкам було дозволено навчатися на філософському факультеті, а в 1900 р. – на медичному факультеті та відділі фармацевтики. Жінки неодноразово вимагали дозволити їм навчатися на юридичному факультеті, але уряд не йшов їм назустріч.

Наукове життя Львівського університету другої половини ХІХ– початку ХХ ст. зазнало чималих змін. Запроваджувалось викладання нових дисциплін, створювались нові кабінети, лабораторії тощо. Викладачі університету написали підручники та навчальні посібники, виконували цінні наукові дослідження, переважно з природознавства.

Особливості навчання та студентського побуту

Навчання в університеті для переважної частини студентів було платним. Крім плати за навчання, студенти сплачували таксу за імматрикуляцію (урочисте прийняття в студенти), платили за іспити, колоквіуми, семінарські заняття, за право користування бібліотекою тощо. Проте існувала система пільг та підтримки:

• Зовсім не платили за навчання студенти теологічного факультету.
• На світських факультетах пільгами користувалися студенти, які подавали свідоцтво про бідність і успішно складали семестрові колоквіуми.
• Стипендійний фонд складався в основному з пожертвувань приватних осіб (фонди імені Кароля Людвіка, Ю.Словацького, Цалевича, Гаєцького та ін.).
• Студенти мали гуртожитки, проте кількість місць у них була обмеженою.

Головний корпус та зміни у XX столітті

23 квітня 1923 р. Львівському університету було передано будинок колишнього Галицького сейму, який став головним корпусом університету. З приєднанням у 1939 р. Західної України до УРСР Львівський Університет реорганізували, зокрема, було скасовано богословський факультет, а медичний перетворено на окремий медичний інститут.

Контактна інформація та локація