Загибель Теночтітлана: історія злету та падіння цивілізації ацтеків

Нащадки ацтеків живуть і зараз, в наші дні, але їх величезна імперія залишилася в далекому минулому. Вона була воістину дивовижна для свого часу, її представникам вдалося досягнути значних вершин у науці, хоча при цьому деякі елементарні, здавалося б, речі були невідомі ацтекським мудрецям. Як би там не було, зірка ацтеків остаточно закотилася, коли їх і без того ослаблена поступовим занепадом імперія розлетілася на друзки під нищівним ударом іспанських завойовників.

Заснування столиці таємничої імперії

Давні ацтеки були мисливцями-кочівниками, які прийшли у центральну частину країни з півночі в 12 столітті. За легендою бог Уїцилопочтлі наказав їм йти на південь і заснувати місто там, де на кактусі буде сидіти орел зі змією у пазурах. Блукаючи майже 130 років, вони нарешті побачили те, що їм заповідав побачити Бог сонця і у 1325 році заснували місто Теночтітлан на острові посеред солоного озера Тескоко. Назва міста в перекладі означає «місце колючих кактусів».

Острови утворювали природну фортецю, що допомагало захищатися від войовничих сусідів. Ацтеки швидко навчилися іригації, почали створювати чинампа — штучні острови на озері Тескоко, на яких потім вирощували сільськогосподарські рослини. До 1500 року Теночтітлан був найбільшим містом Землі. Воно було прорізане каналами, тому мешканці пересувалися з допомогою човнів, як у сучасній Венеції. Перлиною міста був 45-метровий Великий Храм.

Суспільний устрій та культура

В імперії ацтеків була розвинена система комунікацій. Ацтекські міста з'єднувалися між собою дорогами, які ретельно охоронялися, а цими шляхами постійно курсували гінці (пайнані). Основним внеском в розвиток управління стала система комунікацій між завойовними містами.

У ацтеків була своя система рабства:

• Рабство не передавалося у спадщину, народжена від матері-рабині дитина була вільною.
• Раби могли заробити гроші, щоб купити собі свободу.
• Ацтеки могли «продати себе» в рабство, щоб погасити борги.
• Раби мали право отримати свободу безкоштовно, якщо зуміють довести, що господар до них жорстокий.

Аналог дворянства у ацтеків протягом століть не передавався у спадок, його можна було отримати лише за особисті заслуги. У ацтекських воїнів поезія вважалася благородним і корисним заняттям, а військова доблесть вимірювалася числом захоплених бранців.

Медицина та освіта

Ацтеки були обізнані в медицині, і історики сходяться на думці, що в цій науці рівень їх розвитку відповідав давнім грекам і римлянам. У індіанців було розуміння органів тіла, вони володіли знаннями в області трав, з яких готували препарати, що стали основою для ліків в сучасній медицині.

Освіта в Теночтітлані була цілком сучасна. Діти у ацтеків починали навчатися грамоті в спеціальних школах з 5-річного віку. Якщо у сім'ї були кошти, юнак міг піти вчитися в тепочкаллі (училище ремесел та військового мистецтва) або в кальмекак — привілейовану школу для жерців та вождів.

Ритуали та вірування

Культури давньої Мезоамерики не відзначалися гуманністю, проте найсильнішу жагу до крові мали ацтеки. Усі свята в імперії супроводжувалися жертвопринесеннями, в тому числі і людськими. Ацтеки вірили, що без людської крові всесвіту прийде кінець, і сонце припинить свій рух. Церемонія проходила у верхній частині великого храму на жертовному камені. Люди, яких приносили в жертву, могли бути військовополоненими, рабами або добровольцями.

Дані про життя та побут ацтеків

Падіння імперії

До моменту зустрічі з іспанськими конкістадорами імперія ацтеків займала величезний простір від тихоокеанського узбережжя до Мексиканської затоки. Завоювання відбувалося у 1519–1522 роках. Іспанські солдати на чолі з Ернаном Кортесом знищили велику державу так швидко завдяки помочі місцевих племен, які були раді позбавитися панування ацтеків з їх кривавими традиціями. 4 червня 1521 іспанці пішли на облогу Теночтітлана. Через два місяці місто впало, було зруйноване, і ціла цивілізація припинила своє існування.