Історичні гори і пагорби Львова

Пагорби Львова належать до трьох геоморфологічних систем: Гологор, Розточчя і Львівської височини. Різні географи по-своєму трактують межі цих височин. Зокрема, дехто вважає хребет, що тягнеться від Високого Замку до Чортової скелі, Розточчям, а дехто твердить, що Розточчя закінчується на Гицлевій горі. За північними околицями міста починаються гряди Пасмового Побужжя.

Розточчя

Розточчя — звужене горбисте пасмо з західної сторони Львова 15 — 20 км завширшки і до 400 м заввишки, яке простягається у напрямі зі Львова на південному-сході до Томашіва, Щебрешина і Красніка (Польща) на північному-заході. Над прилеглими рівнинами — Надсянською низовиною на південному-заході і Надбужанською котловиною на північному-сході — воно підноситься на 100—150 м. В межах Львова горби Розточчя піднімаються на захід від Замкової гори, за долиною річки Полтви. З Розточчям знайомі всі, хто бував на Високому Замку, Кайзервальді чи Чотових скелях у Львові й оглядав із них панораму мальовничих пагорбів, укритих буковими лісами.

Гицлева гора

Гицлева гора (339 м над рівнем моря) височіє над старим єврейським кладовищем та нинішнім Краківським базаром. Її ще називали горою Страт або Справедливості. На її схилі стоїть занедбаний обеліск на честь страчених тут учасників шляхетського повстання 1846 року Теофіла Вісьньовського та Йосифа Капустинського.

Кортумова гора

Кортумова гора - геологічна пам'ятка природи місцевого значення, лісопарк у Шевченківському районі Львова. Розташований у західній частині міста, над Янівським цвинтарем (379 м над рівнем моря), на схилах однойменної гори, що є продовженням горбистого пасма Розточчя. Від найвищої точки Львова — Замкової гори — Кортумова Гора відділена долиною річки Полтви. Є найвищою точкою хребта, який тягнеться від Гицлевої гори.

Гологори

Гологори — невеликий, припіднятий північно-західний відріг Подільської височини із східної сторони Львова. Висота до 471 м (гора Камула). Розчленований відрогом (до 150—200 м) круто обривається до Малого Полісся і служить вододілом Дністра та Західного Бугу.

Замкова гора

Замкова гора - найвідоміша з поміж львівських пагорбів - на ній стоїть телевежа, шпиль якої є найвищою точною у місті. На Замковій горі розкинувся парк «Високий Замок» з оглядовим майданчиком. За княжих часів ця вершина називалась Будильницею (в готичному Львові її називали Бідель). Сучасні історики вважають, що у давні часи на ній була кам’яна вежа. Перша фортеця виникла тут за правління галицько-волинського князя Льва. За наказом польського короля Казимира ІІІ замок розбудували, гора стала називатись Замковою чи «Високим Замком». У 18. ст. він поступово перетворився на руїни, камінь з яких у 19. ст. використовували для будівництва кам’яниць та мощення вулиць.

Основні показники висот львівських пагорбів:

• Гора Камула (Гологори): 471 м
• Кортумова гора: 379 м
• Гицлева гора: 339 м