Розвиток археологічних досліджень та історія гуманітаристики в Україні

Науково-методичний семінар з історії гуманітаристики

Науково-методичний семінар з історії гуманітаристики в Україні (до січня 2020 р. Семінар з історії археології та мистецтвознавства України) започатковано у квітні 2016 р. Секцією археології і давнього мистецтва ІСОМ України за підтримки Інституту археології НАН України, Національного музею мистецтв ім. Б. і В. Ханенків, Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Зустрічі семінару відбуваються на базі Інституту археології НАН України або інституцій-партнерів в середньому 8–10 разів на рік.

Мета ініціативи – створювати й розвивати простір для конструктивного діалогу, обміну думками й досвідом у царині використання різних технік, методів, інструментарію історіографічних студій. Семінар сприяє верифікації дієвості й доцільності залучення новітнього дослідницького інструментарію для вивчення історії археології, мистецтвознавства, музейництва, сходознавства тощо. До дискусій запрошуються фахівці з профільних академічних інститутів, музейних установ, університетів країни, а також всі, хто цікавиться історією української науки й культури. Координатор семінару: Анна Яненко (к. і. н., провідний науковий співробітник Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника).

Програма та звіти про роботу семінару

• 10 січня 2020 року — доповідь директора Педагогічного музею України Олександра Міхно «Видавнича діяльність як складова іміджевої політики музею».
• 14 лютого 2020 року — доповідь провідного бібліотекаря Наукової бібліотеки Інституту археології НАН України Віри Павлової про святкування 100‑річчя Інституту археології в рамках виставкового проекту «Не]відома українська археологія».
• 13 березня 2020 року — Олена Романова, к. і. н., с. н. с. Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, доповідь «Українські та інші подорожники в Єгипті: декілька історичних есеїв про єгиптоманію та єгиптологію ХІХ — початку ХХ століття».

Археологічні дослідження в Науковому товаристві ім. Шевченка

Археологія поряд з іншими гуманітарними та суспільними дисциплінами була помітно заанґажованою галуззю наук у НТШ. Її прикладні дослідження і наукові узагальнення розпочалися ще в 90-х рр. ХІХ ст. У 1894 році М. Грушевський у с. Чехах-Висоцькому на Львівщині провів польові археологічні дослідження, як наслідок яких виявлено першу розкопану пам’ятку висоцької культури.

З ініціативи М. Грушевського при НТШ засновано Музей НТШ, а 1900 року — Археологічний відділ при ньому. В цьому відділі зберігалися пам’ятки з розкопок могильника в Чехах-Висоцькому, речі княжих часів зі Звенигорода, Галича, Княжої Гори біля Києва, а також колекції, які зібрали археологи-аматори. За кількістю зібраних матеріалів відділ був найбільшим у музеї і поступово перетворюється на науково-координаційний центр із питань археології в усьому Західноукраїнському регіоні.

Особливо активно співпрацював із НТШ Ф. Вовк, обраний дійсним членом Товариства 1899 року. На сторінках видань НТШ часто з’являлися статті, огляди та рецензії, присвячені археології різних регіонів Галичини та України. Своєю діяльністю за кордоном дослідники сприяли ознайомленню світової громадськості з досягненнями української археології та налагодженню наукових контактів.

Сучасна діяльність та польові дослідження на Волині

Працівники ДП «Волинські старожитності» намагаються якнайширше інформувати громадськість про свою діяльність, включаючи проведення археологічних експертиз та рятівних розкопок. Олексій Златогорський зазначає, що протягом 2009-2010 років дослідження проводилися майже на 40 пам'ятках Волині. На території села Забороль відомо шість пам'яток від доби бронзи до давньоруського часу.

Результати досліджень та публікації

У видавництві ДП «Волинські старожитності» виходять монографії та збірники праць, зокрема видання «Пам'ятки археології Луцького району Волинської області» Михайла Кучинка та Олексія Златогорського. Важливою складовою діяльності є передача відреставрованих знахідок до музейних закладів. Серед переданих експонатів — посуд, вироби з металу, римські монети та ікони, виявлені під час досліджень.