Середньовічна Україна: виникнення та розвиток Київської Русі

Сере́дні віки́ (Середньовіччя) — історичний період, що наступив після античності і передував Новому часу. Середньовічна історія України розповідає нам, як після Великого переселення слов'ян розпочалося формування східнослов'янської державності, як виникла і розвивалася утворена східними слов'янами найбільша держава європейського середньовіччя — Київська Русь.

Періодизація та основні поняття

Середньовіччя умовно ділиться на три основних періоди:

• Раннє Середньовіччя (кінець V — середина XI століть).
• Високе або класичне Середньовіччя (середина XI — кінець XV століть).
• Пізнє Середньовіччя або ранній Новий час (XVI–XVII століття).

Сьогодні серед істориків побутує кілька наукових теорій походження назви «Русь». У широкому розумінні ними охоплювалися всі східнослов'янські землі, у вузькому — територія Південної Русі (Київщини, Чернігівщини, Переяславщини).

Східнослов'янські племена на теренах України

Основними племенами того часу, що жили на теренах України, були:

• поляни (селилися в полях над Дніпром);
• древляни (у лісах над річкою Прип'яттю);
• на нинішній Волині — дуліби;
• на Чернігівщині — сіверяни;
• між Південним Бугом і Дністром — тиверці й уличі;
• у Галичині — білі хорвати.

Виникнення та етапи розвитку держави

Виникнення держави у східних слов'ян було пов'язане із зародженням і утвердженням на Русі феодальних відносин та із поступовим, але стійким формуванням державотворчих традицій (антське, склавинське, полянське об'єднання). Цьому сприяла необхідність захисту від сильних сусідів, таких як Хозарський каганат чи Візантія, а також територіальна, етнічна та мовно-культурна спільність племен.

Історію Київської Русі можна розділити на такі основні періоди:

1. 882-978 рр. — утворення та становлення східнослов'янської держави з центром у Києві.
2. 978-1054 рр. — розквіт Київської Русі, зростання її політичної могутності, збільшення території, значні досягнення в сфері культури.
3. 1054-1360 рр. — поступовий занепад і розпад Київської Русі, утворення самостійних князівств.

Правління перших князів

У 862 р. варязький вождь (конунг) Рюрик стає князем у Новгороді. Після його смерті у 879 р. влада переходить до Олега, який у 882 р. захоплює Київ, вбиває Аскольда і Діра і об'єднує основні східнослов'янські землі. Зміцнення Русі продовжив князь Ігор (912-945 рр.), який загинув під час спроби вдруге зібрати данину з древлян.

Його вдова Ольга, яка стала княгинею (945-964 pp.), жорстоко помстилася за Ігоря, але зробила висновки з його невдач. Вона передала владу своєму сину Святославу (964-972 pp.), який основну частину свого правління провів у походах.

Порівняльна характеристика політики правителів

Посиленню Києва сприяло його географічне положення, економічне становище, політичне значення та попередня історична еволюція. Проте християнство у цей період ще не утвердилось як державна релігія, а язичництво залишалося офіційним віруванням.