Тюркський етнос на теренах Хотинщини

Наш край Хотинщина унікальна культурним розмаїттям. Впродовж століть на нашій землі окрім корінного етносу – українців, проживали представники багатьох народів: молдавани, євреї, поляки, турки, вірмени тощо. Але для читачів цікаво буде дізнатись, що триста років тому в околицях Хотина жили представники тюркського етносу – липки (литовські татари). Хто вони такі? Звідки прийшли і куди поділись? І що залишили нам у спадок?

Походження та історія появи липок

За походженням це були тюркські нащадки воїнів хана Тохтамиша, які після розгрому Золотої Орди, в кінці XIV століття еміром Самарканда Тамерланом, втекли до Великого князівства Литовського. Там вони отримали шляхетство та стали елітною легкою кіннотою. Після об’єднання Польщі та Литви, у Річ Посполиту, липки зберегли свої привілеї. 300 років вини служили у війську Речі Посполитої, формували окремі хоругви, взяли участь у Хотинській битві 1621 року. Проте, починаючи з кінця XVII століття вони мігрують до Османської імперії. Причиною цього стало наростання релігійної нетерпимості, затримка платні за службу.

Османська доба та масове переселення

У XVIII столітті демографічна ситуація дещо змінилась. Хотинщина (Хотинська нахіє) потрапляє під владу турецького султана. Як турецька залога Хотинського замку липки згадуються у 1690-99 рр. Потік переселенців з липок до Хотина посилився у XVIII столітті і тривав близько 90 років. У 1718 році османський уряд для стимулювання міграції липок видав указ про надання їм земельних наділів (тимарів), яких одразу було виділено понад 150. Липки компактно селились в Хотинській нахіє, утворювали цілі квартали в містах, заселяли спустошені села, засновували нові.

Важливо відзначити статистичні дані щодо населення регіону в цей період:

Географія розселення та побут

Біля Хотина вони заснували його передмістя – Румлу (сьогодні північно-західні околиці міста), у сучасній Молдові м.Липкани, с.Ліпнік. У XVIII ст. вони становили більшість жителів таких сіл як Отак / Атаки, Анадоли, Данкофца / Данківці, Рокшчін / Рукшин, Сірофца / Ширівці, Дарабанах, Ворничанах, Кишла Балшієва / Крутеньки. Також липки проживали у поселеннях Карліко / Струмок, Моложина / Молодово, Сербічени / Сербичани, Єдинці, Грімешти, Лопатнік, Перерита, Медвежа та інших.

Липки традиційно займались шкіряним промислом, перевезеннями. В поселеннях липок функціонували мечеті. Так з історичних джерел відомо про існування мечеті в Атаках, Ширівцях.

Військова роль литовських татар

У військовому плані липки були легкою стрілецькою кіннотою, яка мала стрімкими ударами та відступами стримувати ворога, а у разі успіху переслідувати його рештки. Високо цінувались як прикордонна сторожа, розвідники, кур’єри та перекладачі, оскільки більшість з них володіла польською мовою. Цікаві відомості містяться в документі «Утворення відділів військових у Хотині, з солдатів мусульманських Литви, які втекли з Польщі до Хотина» від 2 лютого 1769 року. У ньому пропонувалося створити додатково 20 підрозділів (10 кінних та 10 піших) з липок, що емігрували у 1764-65 роках.