Методи дослідження у курсовій та дипломній роботі
Підготовка курсової роботи – те, з чим неминуче стикається кожен студент за роки навчання у ВНЗ і при цьому неодноразово. Це досить складне завдання, адже воно передбачає складання плану роботи, підбір літератури на тему дослідження, вивчення методичних рекомендацій кафедри щодо оформлення і не тільки. Однак, як показує практика, одним із найскладніших етапів є визначення та опис методології. Метод курсової роботи – інструмент, який використовується студентом для здобуття нових знань, навичок, підтвердження сформульованої теорії на практиці, розширення теоретичної бази роботи.
На інтуїтивному рівні визначити, як досягти мети в принципі можна, але чітко сформулювати методи і все, що можна “вичавити” за їх допомогою на базі знайдених джерел досить складно. Зупинимося на понятті методів дослідження та найбільш популярних видах. Вибір методології залежить від мети, завдань, теми дослідження, від того, який об’єкт виділено у роботі і навіть спеціальності з якої виконується робота.
Класифікація методів дослідження
Найбільш популярною є класифікація методів на: теоретичні та наукові (їх ще називають емпіричними). Методи дослідження можна розділити на два напрямки: для теоретичної частини та для практичної. Розглянемо детальніше кожну групу.
Теоретичні методи дослідження
Під час роботи над теорією до дипломної роботи ви можете використовувати такі методи:
- Абстрагування — суть полягає в тому, що студент вивчає властивість або якість предмета, що цікавить, відокремлено від інших його властивостей;
- Аналогія — на основі наявних знань про властивості схожого з об’єктом дослідження предмета можна сформулювати певні умовиводи;
- Класифікація — структуризація отриманих знань, поділ об’єктів дослідження на різні групи за різними критеріями;
- Узагальнення — передбачає об’єднання об’єктів чи предметів у великі групи;
- Історичний метод — досліджує хронологічну послідовність подій;
- Термінологічний принцип — передбачає дослідження історії термінів і понять, які ці терміни позначають;
- Системний підхід — являє собою розгляд ситуацій в розрізі великих і складних об'єктів (систем), які вивчають як єдине ціле.
Емпіричні (практичні) методи дослідження
Емпіричні методи використовуються переважно для опису практичної частини курсової роботи. Серед них можна назвати:
- Експеримент — наочна демонстрація того, як працює та чи інша методика або як себе виявляє певна властивість;
- Спостереження — спостерігач стежить за об’єктом, фіксує всі його зміни, але при цьому ніяк не втручається в об’єкт;
- Опитування та анкетування — методи передбачають відповідь респондентів на сформульовані запитання;
- Моделювання — метод дослідження та демонстрування структур, функцій, процесів за допомогою їхньої спрощеної імітації.
Спеціальні методи дослідження в окремих галузях
Іноді методи поділяють на загальнонаукові та спеціальні, які використовуються у конкретній сфері знань. Наприклад, у лінгвістиці виділяють:
- Порівняльно-історичний метод — сукупність операцій реконструкції походження мов від прамов;
- Структурний метод — представлений методиками опозиційного, дистрибутивного та трансформаційного аналізу;
- Функціональний метод — передбачає дослідження мови в дії, у процесі функціонування.
У біологічних дослідженнях часто застосовують порівняльно-описовий метод, за допомогою якого описують нові для науки види організмів, та моніторинг — постійне спостереження за перебігом певних процесів.
Порівняльна таблиця основних методів дослідження
| Метод | Тип методу | Коротка характеристика |
|---|---|---|
| Аналіз | Теоретичний | Уявне розчленування цілого явища на складові частини. |
| Синтез | Теоретичний | Уявне зєднання окремих сторін, властивостей явища в єдине ціле. |
| Індукція | Теоретичний | Шлях від конкретного до загального (узагальнення результатів). |
| Дедукція | Теоретичний | Шлях від загального до конкретного (на основі загальних положень). |
| Моделювання | Універсальний | Створення спрощеного представлення об’єктів дослідження. |
| Експеримент | Емпіричний | Активне втручання в об’єкт дослідження та спостереження за наслідками. |
Чим більше методів буде відомо студенту, тим легше йому зрозуміти, як правильно сформулювати методи дослідження. Формулювання методів – це, по суті, те, що найбільше цікавить студента на етапі підготовки до написання роботи. Зазвичай достатньо вибрати 2-3 методи й описати їх у вступі.