Музей за щитами: як Львів рятує свою культурну спадщину у часи війни

Вузькі вулички, середньовічні кам’яниці, барокові костели та австрійські сецесійні фасади – Львів завжди пишався своєю відкритістю. Проте тепер він ховається. Війна змусила це місто-музей приховувати свою красу, захищати культурну спадщину так, як захищають людські життя. З перших днів війни місто почало активну кампанію з порятунку своїх пам'яток. Місцеві реставратори, історики та волонтери працювали, укутуючи середньовічні скульптури захисними матеріалами та зміцнюючи фасади історичних будівель.

Як прокоментував Андрій Салюк, голова обласної організації «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури»: «Саме культурна спадщина, яку ми тепер намагаємося рятувати фанерою і бляхою, є тим, що хочуть знищити москалі. Час усвідомити, що саме за нашу культурну ідентичність, за наші корені ми зараз воюємо».

Закриті очі вітражів та закуті скульптури

Львів став містом, що, мов музей, ховає свої цінні експонати за дерев’яними щитами, мішками з піском і спеціальними конструкціями. У самому серці Львова, на площі Ринок, знамениті скульптури роботи Гартмана Вітвера отримали захисні «панцирі». Тепер їхні обриси можна впізнати лише завдяки малюнкам на тканині, що їх огортає.

Про війну нагадують і храмові вітражі. Їх почали захищати, використовуючи досвід, здобутий під час вивчення втрат Другої світової війни:

• В Успенській церкві вітражі 1920-х років закрили OSB-плитами, прикріпленими на металеві ґрати.
• У Латинській Катедрі використали сендвіч-панелі, що створювали амортизаційний простір.
• Центральний вітраж храму св. Іоана Золотоустого зняли й перемістили до сховища.
• Мозаїки укрили шарами мінеральної вати та дерев’яних плит.

Металева броня для історії

Скульптури Львова тепер ховаються за металевими сітчастими конструкціями. Такий захист звели довкола пам’ятника Адамові Міцкевичу та фігур святих біля Латинської Катедри. Зазнав змін і собор Святого Юра, де скульптури ніби сховали свою велич, втаївшись від лихоліття війни. Деякі пам’ятки захистили повністю, закриваючи цілі фасади, серед яких – унікальні ренесансні каплиці Боїмів і Кампіанів.

Історичний контекст та об'єкти захисту

Львів — національно-культурний осередок, де знаходиться найбільша кількість пам'яток архітектури в Україні. Місто об'єднало в собі культурну спадщину багатьох народів: поляків, українців, німців, італійців, євреїв, вірмен.

Методи захисту основних пам'яток:

Ця нова реальність нагадує про крихкість історії. Кожен укріплений пам’ятник дає відчуття, що спадщина Львова вистоїть. Місто робить усе можливе, щоб світло, яке пронизує кольорове скло, не згасло у темряві війни, а продовжувало осявати майбутнє України.