Інформаційні матеріали до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги, вшановуючи загиблих у Другій світовій війні 1939–1945 років. Цей день встановлено Законом України у 2023 році на знак солідарності з Європою в пам’ятанні про ту страшну трагедію в історії людства. Спільним також є символ памʼяті про Другу світову війну – мак памʼяті. Гасло кампанії – «Пам’ятаємо! Перемагаємо!».

Ключові повідомлення та історичний контекст

Понад 10 років тому Україна долучилася до традиції відзначення перемоги над нацизмом в європейському дусі – не святкуємо, а вшановуємо. У День пам’яті та перемоги Україна традиційно вшановує їх, висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів і жертв найкривавішої і найжорстокішої в історії людства війни.

Ми пам’ятаємо, що війна – це катастрофа, трагедія, мільйони загиблих і скалічених тіл і душ. Друга світова розпочалася для України нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших наших міст. А з 22 червня 1941-го після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій.

Внесок України та ціна перемоги

Під час Другої світової війни українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах та в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах.

Статистика втрат та мобілізації в Україні відображена у наступних даних:

Злочини тоталітарних режимів

День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду.

Вигнання нацистських окупантів не принесло Україні свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору. Його проявом стали:

• М’ясні штурми «чорносвитників»;
• Депортація кримських татар та інших народів із Криму;
• Масовий штучний голод 1946–1947 років;
• Депортації етнічних українців Польщі;
• Повторна радянізація західної України та репресії.

Сучасні паралелі: Війна проти пам’яті

Сьогодні рашисти воюють не тільки з живими, а й цілеспрямовано руйнують меморіали й пам’ятники, встановлені на честь жертв Другої світової війни. 1 березня під час обстрілу Києва ракети російських окупантів вдарили в район меморіалу Голокосту «Бабин Яр». В місті Ізюм російські окупанти обстріляли гору Кременець, внаслідок чого було зруйновано історичний меморіал пам’яті про Другу світову війну.

Також російські війська обстріляли меморіал жертвам тоталітаризму на Білгородському шосе та пошкодили пам’ятник Меморіального комплексу в Лісопарку Харкова. Головним мотивом сучасних меморіальних заходів є слова «пам’ять і пересторога», щоб кордони не змінювали силою і пам’ять про Другу світову війну стала застереженням для сучасного світу.