Вікіпедія та збереження культурної спадщини: від міжнародних фотоконкурсів до відновлення історичної пам’яті
Вікіпедія створює унікальний місток між науковцями та широкою аудиторією, дозволяючи популяризувати роботу дослідників. Вікіпедія показала 10 найкращих світлин культурної спадщини України за результатами міжнародного конкурсу "Вікі любить пам’ятки" 2024 року. Про це УП.Культура повідомила громадська організація "Вікімедіа Україна".
Міжнародний конкурс «Вікі любить пам’ятки»
«Вікі любить пам’ятки» (Wiki Loves Monuments) — міжнародний конкурс фотографій пам’яток культурної спадщини для ілюстрування Вікіпедії, який був започаткований у 2010 році в Нідерландах. Конкурс був визнаний Книгою рекордів Гіннеса найбільшим фотоконкурсом у світі. Усього за час проведення конкурсу було завантажено майже 3,4 млн фотографій зі 102 країн і територій.
2024 року Україна посіла друге місце у світі за кількістю завантажених робіт — у національній частині конкурсу учасниці та учасники завантажили понад 30 тисяч файлів. За кількістю балів міжнародного журі, світлина знакової української пам'ятки архітектури та історії — Червоний корпус Київського університету — отримала почесне друге місце з майже 240 тисяч фото усіх країн-учасниць.
Результати національного етапу 2024 року
З понад 30 тисяч зображень пам’яток культури України журі обрало 10 переможців. За оцінками журі переможцями національного етапу стали:
- Перше місце — Олександр Рижков, фото червоний корпус КНУ ім. Тараса Шевченка;
- Друге місце — Артур Лагода, світлина із видом на Преображенську церкву у Львові;
- Третє місце — Олександр Воропаєв, фотографія Спасо-Преображенського кафедрального собору в Одесі після влучання російської ракети 23 липня 2023 року;
- Четверте місце — Роман Бречко, робота із зображенням Василіянського монастиря у Бучачі Тернопільської області;
- П’яте місце — Андрій Ковальський, знімок будинку Гілярія Трибеля у Житомирі;
- Шосте місце — Дмитро Євдокимов, фото із видом на археологічний комплекс "Острів Байда", Запоріжжя;
- Сьоме місце — Артур Лагода, знімок оперного театру у Львові;
- Восьме та дев’яте місця — Роман Бречко (замок князів Острозьких-Любомирських) та Beyé Shevkiyeva (Ак-Кая, АР Крим);
- Десяте місце — Андрій Казун, фото П'ятницької церкви у Чернігові.
Статистика української частини конкурсу
| Показник | Значення (за всі роки) | Дані за 2024 рік |
|---|---|---|
| Кількість учасників | понад 3 000 | 322 |
| Завантажено світлин | майже 416 000 | 30 139 |
| Об'єктів культурної спадщини | понад 41 000 | — |
Відновлення пам’яті про галицького освітянина
Історія демонструє синергію між науковими дослідженнями, вдосконаленням Вікіпедії та покращеннями поза цифровим простором. Саме мовою освіти та культури боровся за національні права українців гімназійний професор Людвиг Сальо (1853—1915). Кілька речень у Вікіпедії показували, що є ще над чим працювати.
Він народився у Коломиї, викладав німецьку, українську та латину. В 1890—1892 рр. він викладав у Львівській академічній гімназії, де серед його учнів був майбутній один з командирів куренів Легіону Українських Січових Стрільців Степан Шухевич. У своїх спогадах він зазначав, що пан Людвиг був людиною доброю, чесною та справедливою. В 1892—1905 рр. професор Сальо викладав в українській гімназії в Коломиї. Він не лише став одним із організаторів закладу, а й написав для нього декілька підручників. Одним із найближчих його друзів та однодумців у Львові був професор, історик Михайло Грушевський.
Професор помер в забутті 4 травня 1915 р. Пам’ятник йому було споруджено влітку 1918 р. на його могилі на полі № 63 Личаківського цвинтаря. У процесі пошуку будь-якої інформації про проф. Сальо дослідники використовують Вікіпедію, щоб відновити пам’ять про цього невтомного борця за українські культурні права.