Дмитро Коцюбайло: людина-символ та військовий подвиг легендарного «Да Вінчі»
Дмитро Коцюбайло — людина, про яку говоритимуть і через 100 років. Це людина рівня Коновальця, Бандери, Шухевича. Він став першим добровольцем, якому Президент України Володимир Зеленський присвоїв звання Герой України прижиттєво. У своєму зверненні в день смерті Героя, президент назвав Дмитра Коцюбайла «людиною-символом» та «людиною-хоробрістю».
Життєвий шлях та становлення Героя
Дмитро Коцюбайло (позивний «Да Вінчі») народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянське Івано-Франківської області. Навчався у Івано-Франківському професійному будівельному ліцеї, де опановував фах художника, за що пізніше і отримав свій позивний — Да Вінчі. Він захоплювався творчістю, зокрема, працював з гранітом та шкірою, кував метал. Також Дмитро активно займався спортом: легкою атлетикою, футболом та байдарками.
Все почалося з Майдану, коли йому було лише 18 років. Після військового вторгнення росії у Крим та на території Донецької та Луганської областей, Дмитро став на захист держави. Загалом він провів на війні 9 років. Третину свого життя Дмитро провів на війні, захищаючи Україну від російських окупантів майже без ротацій.
| Ключові факти | Дані про Героя |
|---|---|
| Повне ім'я | Дмитро Коцюбайло |
| Позивний | Да Вінчі |
| Дата народження | 1 листопада 1995 р. |
| Дата загибелі | 7 березня 2023 р. |
| Підрозділ | «Вовки Да Вінчі» |
| Нагороди | Герой України (2021 р.) |
Бойовий шлях підрозділу «Вовки Да Вінчі»
Дмитро був лідером підрозділу «Вовки Да Вінчі», який згодом став батальйоном у 67-й бригаді ЗСУ. Разом зі своїми побратимами під час повномасштавного вторгнення «Да Вінчі» брав участь у найгарячіших точках фронту:
- Оборона Києва;
- Бої на Миколаївщині та Херсонщині;
- Контрнаступ на Харківщині;
- Бої за Бахмут.
У 2022 році Дмитро увійшов до рейтингу «30 до 30: особи майбутнього» від Forbes. Його називали найталановитішим молодим військовим, який з 21 року вже водив бійців у бій.
Документальний фільм «Да Вінчі»
Стрічка розповідає про життєвий шлях та військовий подвиг Дмитра Коцюбайла. Режисер Володимир Сидько та продюсер Назар Борушок створили цей фільм як зброю проти одвічного ворога — російського окупанта. Документальна робота складається з трьох основних частин:
- Архівні матеріали з 2014 року;
- Інтерв’ю близьких — родини, коханої Аліни Михайлової, друзів та побратимів;
- Ексклюзивні кадри з бодікамери GoPro, яка була на шоломі у «Да Вінчі» під час боїв.
У фільмі представлено інтерв'ю ексголовнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, де він розповів про знайомство і дружбу з командиром. Родзинкою картини стали унікальні кадри, які ніколи не були опубліковані в мережі та показують, наскільки Дмитро був натхненним воїном.
Пам'ять та вшанування
Дмитро Коцюбайло загинув 7 березня 2023 року в бою під Бахмутом. Під час обстрілу «Градами» уламок поранив Дмитра, і, попри швидку евакуацію, врятувати його не вдалося. 10 березня 2023 року на київському Майдані Незалежності зібралися тисячі людей, щоб провести Героя в останню путь. Поховали Дмитра на Аскольдовій Могилі у Києві.
Для збереження пам'яті про Героя в Українському католицькому університеті (УКУ) започаткували іменний стипендіальний фонд. Стипендію імені Дмитра Коцюбайла вручатимуть студентам, які засвідчили своє служіння Україні активною волонтерською діяльністю. Як зазначила Аліна Михайлова: «Ця стипендія про продовження справи Дмитра, адже він розумів, що вільна Україна неможлива без освічених українців».