Шалом, Львове! Як відроджується єврейська історія міста

До Другої світової війни третину населення Львова становили євреї, які брали найактивнішу участь у розвитку міста. Понад 100 синагог і молитовних будинків, що діяли у Львові в 1939 році, зметені Голокостом. Тим часом пам'ять про єврейський Львів зберігається часом, просто потрібно придивитися уважніше. Третина населення Львова, більш як 120 тис. жителів, були євреями. Тут було два єврейських театри, єврейські школи та величезна сучасна єврейська лікарня, яку на свої гроші збудував банкір Мауріцій Лазарус.

Сліди на стінах та духовна спадщина

У більшості міст середньовічної Європи євреї традиційно жили в закритих районах. У Львові виїмки для мезуз, які зобов'язані освячувати двері всіх єврейських будинків, можна знайти на будівлях центральної Площі Ринок. У кам'яниці Бернатовичів за адресою Площа Ринок, 8, і в будинках на вулиці Староєврейській є виїмки для мезуз, які свідчать про те, що в них жили люди, які дотримувалися Тори. Один з головних єврейських об'єктів в центрі Львова - вулиця Староєврейська. Це було одне з містичних сердець міста: тут розташовувалися синагога Золота Роза, Велика міська синагога та Бейт Гамідраш - будинок вивчення Тори і Талмуда.

На сьогодні у Львові збереглися дві синагоги. Діюча — на вулиці Братів Міхновських і синагога Якоб Гланцер Шул в самому центрі міста, на вулиці Вугільній. Також можна подивитися на площі Старий Ринок синагогу Темпель, яка пов'язана з трагічними історіями.

Видатні постаті та економічний внесок

Зі Львова вийшли видатні рабини і єврейські діячі мистецтва та науки. Багато найбільших підприємств міста також були засновані євреями, включаючи банки і фабрики. У таблиці нижче наведені деякі з видатних особистостей:

Вся єврейська література для східно-європейського єврейства, яка не проходила цензуру в Російській імперії, виходила саме у Львові. Тут видавалися книги в єврейській друкарні і випускалися єврейські газети, одна з яких виходила двічі на день.

Стежками праведників: порятунок у часи темряви

Маршрут «Стежками праведників» присвячений людям, які, незважаючи на обставини, виявили свої найкращі якості. Важливим пунктом є площа Ринок та фонтан “Нептун”. В період Другої Світової війни саме цей фонтан був джерелом життя для родини Хігерів. Коли гетто почали знищувати, родина вирішила рятуватись і спустилась у каналізацію. Троє львів’ян — Леопольд Соха, Стефан Врублевський, Єжи Ковалюв — взяли їх під свою опіку. Один із мешканців підземелля повзком пробирався до фонтану, щоб набрати води з труб.

Ще одне місце зупинки — Фабрика “Солід” на вулиці Шевській, 16. Саме у цьому будинку в часи нацистської окупації працювала фабрика, де були врятовані євреї та їх сім’ї. Ця фабрика була частиною розгалуженої системи порятунку, організованої греко–католицькою церквою на чолі з Митрополитом Андреєм Шептицьким та Його братом Климентієм. Керував цим підприємством Йоган Петерс, який був етнічним німцем та греко-католицьким монахом.

Сучасний стан та туризм

Сьогодні знайти кошерну їжу можна тільки в убогому асортименті на полицях Сільпо. Є ресторани з єврейською кухнею, наприклад, популярне серед туристів місце — ресторан «Під Золотою Розою», де готують страви єврейської тематики. Проте справжня історія відкривається через Простір синагог, відкритий в 2016 році, та діяльність таких організацій, як благодійний фонд «Хесед-Ар'є», що опікується музеєм «Слідами галицьких євреїв».