Менора — священний семисвічник та символ іудаїзму

Мено́ра (др.-євр. מְנוֹרָה, дослівно — «світильник») — семиріжковий світильник, або підсвічник на сім свічок (семисвічник), який, згідно з Біблією, знаходився в скинії зібрання під час виходу, а потім і в Єрусалимському Храмі, аж до руйнування Другого храму римлянами в ході Першої Юдейської війни. Вона являється одним з найдавніших символів іудаїзму та єврейських релігійних атрибутів. Символ менори широко поширився по Римській імперії з I століття і, ймовірно, символізував очікування месії.

Термінологія та етимологія

Єврейське біблійне слово «мено́ра» родинне арабському «мінаре́т» і арамейському «мно́рто». Усі ці слова сходять до загальносемітського кореня n-w-r — «освітлювати». Також термін близький єврейському біблійному «нер» («олійний світильник»; у сучасному івриті — «свічка») та арамейському «нуро» («полум'я»). У Талмуді синонімами менори могли виступати такі позначення світильників як ниврешет, зафита або нер.

Лінгвістичні паралелі

Біблійний опис та вигляд менори

Згідно з традицією, створення менори, як і всього священного начиння в скинії, було приписано Богом Мойсею на горі Синай. В скинії менора містилася у святилищі перед південним краєм завіси (парохет), що приховувала від очей Святе Святих. Первосвященник запалював менору в сутінки і очищав її пальники вранці, вона горіла всю ніч. У книзі Вихід її полум'я названо «постійний світильник» (нер тамід).

У біблійному описі сказано, що чеканний повинен бути цей світильник; стебло його, гілки його, чашечки його, яблука його і квіти його повинні виходити з нього. Шість гілок повинні виходити з боків його: три гілки світильника з одного боку його і три гілки світильника з іншого боку його. На кожній гілці мають бути три чашечки на зразок мигдалевого квітки, з яблуком і квітами. У Танасі гілки менори іменуються «тростинами» (канэ), а в Септуагінті — каламіскос («трубочка»). Конструкція була розділена на сім частин, проте її конкретна форма є предметом дискусії.

Менора в авраамічних конфесіях та сучасності

У XX—XXI століттях зображення менори (поряд зі зіркою Давида) є найбільш поширеною національною та релігійною єврейською емблемою. Менора зображена і на гербі Ізраїлю. Крім іудаїзму, символ менори використовують також самаритяни. Християни приблизно до 800-х років використовували менору нарівні з хрестом.

• Ханукія — ханукальний підсвічник у вигляді менори з дев'ятьма гілками, який мала кожна єврейська сім'я.
• Православний алтарний семисвічник — одночасно вказує на менору храму Соломона і Дух Святий, хоча за формою він відрізняється від єврейської менори.

Сьогодні менора для Третього Храму вже встановлена в Єрусалимі, продовжуючи тисячолітню традицію цього священного атрибута.