Пам'яті Юрія Антонова: бойовий медик, підприємець та люблячий батько
12 серпня в бою під Ямполем на Донеччині загинув бойовий медик та очільник кооперативу крафтових сироварень Cheesemania Юрій Антонов. Про це повідомила його дружина Тетяна Коляда. Юрій Антонов служив у ЗСУ бойовим медиком і загинув під час евакуації поранених з "нуля" від російського артобстрілу міста. У нього залишилася дружина та донька.
Життєвий шлях до повномасштабного вторгнення
Ще до початку повномасштабного вторгнення Росії на територію нашої держави Юрій Антонов був керівником кооперативу крафтових сироварень Cheesemania, а також організовував сирні фестивалі. Він був відомий як фромаж’є і знавець чи не всіх крафтових сироварів України. Знайома родини Валентина Захабура наголосила, що чоловік був найкращим у своїй професії.
Юрій мав невеличкий власний бізнес з продажу українських сирів, тобто належав до того активного класу українців, на яких сьогодні й тримається держава. Колеги згадують його як завжди усміхненого, відповідального та готового допомогти фахівця.
| Діяльність Юрія Антонова | Роль та досягнення |
|---|---|
| Підприємництво | Очільник кооперативу крафтових сироварень Cheesemania |
| Професійна експертиза | Фромаж’є, знавець крафтових сирів, організатор фестивалів |
| Військова справа | Інструктор з тактичної медицини, бойовий медик ЗСУ |
Військова служба та подвиг
Коли почалась війна, Юрій вивісив на сторінці допис: "До перемоги сир не продаю. Навчаю українців рятувати життя". Спочатку він волонтерив, навчав військових і цивільних тактичної медицини, а у травні цього року добровільно мобілізувався до лав ЗСУ.
Як бойовий медик, він рятував побратимів та заступив місце пораненого ротного медика. Його поранення, отримані 12 серпня у бою під Ямполем Краматорського району Донецької області, виявилися несумісними з життям. За даними Міноборони, такі фахівці як Юрій роблять надважливу справу, адже українські медики повертають у стрій до 82% поранених захисників.
Родина та особисте життя
Юрій завжди був турботливим чоловіком та татом. Зі Златою, донечкою Тетяни, він зумів з першого дня знайомства встановити дуже теплі взаємини та став насправді рідним по духу. Він навчив її їздити на велосипеді, стріляти в тирі, грав у ігри та майстрував разом із нею.
Дружина Тетяна згадує слова Юрія: "Танюш, ну я ж не збираюся помирати, за Україну треба жити!". Вона описує їхні стосунки як неймовірне кохання та справжнє партнерство. Юрій Антонов залишиться в пам'яті друзів та колег як дуже щира, талановита людина та справжній патріот, який загинув, захищаючи нашу країну.