Сутність та значення історичної пам'яті в житті суспільства

Історична пам'ять — це сукупність донаукових, наукових, квазінаукових і позанаукових знань та масових уявлень соціуму про спільне минуле, один з вимірів індивідуальної та колективної пам'яті про історичне минуле, або, радше, його символічна репрезентація.

Походження поняття та його структура

Першим звернувся до цієї проблеми французький соціолог Моріс Альбвакс у своїй праці «Соціальні рамки пам'яті». Важливо розуміти, що пам'ять, свідомість, історія взаємозумовлені і взаємозалежні. Без історичної пам'яті неможливе відтворення історії суспільства.

Вона є успадкуванням минулого досвіду, що опредметнюється у відповідних культурних формах:

• традиціях;
• пам'ятках;
• мемуарах тощо.

Також вона існує у вигляді історичної свідомості народу. Своєрідним арсеналом історичної пам'яті є архіви, музеї, бібліотеки.

Особливості та ризики деформації

За своєю суттю пам'ять емоційна, особистісно забарвлена, здатна до містифікацій, що зумовлює можливість її деформацій (зокрема й цілеспрямованими зусиллями зацікавлених соціальних груп).

Прикладом прояву колективної пам'яті в дії є події початку Української революції 1917–1921 рр. Зокрема, 1 квітня 1917 р. на Софійській площі в Києві відбувається зібрання людей на підтримку революції, де зібралися понад 100 000 киян.

Основні характеристики явища