Знайомий та таємничий музей просто неба: історія «Шевченківського гаю»

Шевченківський гай – Львівський скансен, який є ніби невеличким стародавнім селом у нашому великому місті. Музей народної архітектури та побуту під відкритим небом привертає туристів і місцевих жителів своєю унікальною атмосферою, що поєднує в собі природу, історію та культуру. Це один з найбільш відомих і улюблених куточків Львова, який є не лише парком, а й культурним, історичним та освітнім центром міста.

Історія створення музею

Офіційна історія музею народної архітектури та побуту починається в 1971 році, коли, власне, і було відкрито скансен, однак його передісторія є дещо давнішою. А почалось все зовсім спонтанно, коли у 1920-х роках в селі Кривка Турківського району громада мала намір розібрати стару дерев’янну церкву 1763 року створення, яка мала не тільки сакральну, але й мистецьку цінність. Завдяки зусиллям Михайла Драгана та Андрея Шептицького, церкву вдалося врятувати. Перший зумів розгледіти мистецьку цінність храму, а за кошти другого церква була розібрана і перевезена до Львова. Таке рішення щодо порятунку храму виникло завдяки ідеї Іларіона Свенціцького про створення архітектурного музею у Львові. Так, по суті, і було дано початок майбутньому музею просто неба. Наступний поштовх до створення скансена відбувся 1966 року, коли Львівський облвиконком доручив керівництву львівського Музею етнографії та художнього промислу створити музей народної архітектури та побуту.

Архітектурна спадщина та етнозони

Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького, відомий як Шевченківський гай, займає площу понад 40 гектарів. За час свого існування він зумів зібрати під відкритим небом аж 110 пам’яток дерев’яної архітектури, які об’єднано в 52 садиби. Усі будівлі датовані від XVIII до XX ст. Музей поділений на етнозони, які відтворюють атмосферу маленьких сіл Західної України. Належать вони до таких етнографічних регіонів як: Лемківщина, Гуцульщина, Волинь, Поділля, Полісся, Буковина, Закарпаття і Львівщина.

На території розташовані такі важливі об’єкти:

• Школа: відображає освітню систему та побутову атмосферу минулих епох.
• Дерев’яні церкви: архітектурні пам’ятки, які демонструють релігійні традиції та будівельні техніки.
• Млини: представляють традиційні ремесла та технології обробки зерна.

Статистика та рекорди музею

До речі, цей скансен володіє кількома рекордами. По-перше, він є одним із найбільших музеїв під відкритим небом у Європі. По-друге, в гаю налічується аж 7 храмів, що є найбільшою у світі колекцією церков, зібраних в одному скансені. Більш детальна інформація про фонди та територію наведена у таблиці:

Унікальні експонати та фонди

Величезну цінність становлять фонди музею, які налічують 20 тисяч експонатів. Це, зокрема, чудова колекція гуцульських кахлів, 12 унікальних рукописів, серед яких «Євангеліє» 15 ст. та «Тріодь цвітна» 1451 року, і ще 128 стародруків 15-16 ст. Серед них є й славнозвісний «Апостол» Івана Федорова, що був виданий у Львові в 1574 році. Окрім фондів, не меншу цінність має і архів музею, в якому серед документів зберігаються й унікальні світлини експонатів до їх перевезення у скансен.

Маловідомі таємниці та сучасний розвиток

А ще «Шевченківський гай» має одну маловідому таємницю. Виявляється, під скансеном є справжні бункери, збудовані ще в радянський час. Призначені вони для зберігання експонатів музею, зокрема на випадок війни. Тоді всі будівлі скансена в терміновому порядку повинні були бути розібраними та схованими у ці бункери.

Сьогодні Шевченківський гай активно розвивається. У вересні було відкрито новий простір – інформаційно-освітній центр. Цей простір став важливим кроком у розвитку музею, оскільки він повністю адаптований для людей з різними потребами. Центр став осередком для проведення освітніх і культурних заходів: тут облаштували дитячий освітній простір, конференц-зали, кафе і музейну крамничку. Особливістю нововведення є укриття, яке займає понад 130 кв.м. і може прийняти до 200 осіб.