Шевченківський гай — Музей народної архітектури і побуту у Львові
Музей народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького, або Шевченківський гай, або як зараз модно казати – Львівський скансен, відкрито у 1971 р. на Кайзервальді в парку “Знесіння”. Ідея створення музею під відкритим небом належить Іларіону Свєнціцькому, українському філологу, етнографу, котрий наприкінці 20-х років ХХ-го ст. й започаткував роботу по його створенню. Територію, на якій знаходиться Шевченківський гай, львів’яни інколи називають Кайзервальд. Ця назва виникла ще в часи Австро-Угорської імперії: цісарю Францу Йозефу Першому дуже сподобалося місце, тому він розпорядився надати цим землям статус цісарських.
Шевченківський гай у Львові – це один із найстаріших скансенів у Європі. Понад 120 пам’яток архітектури розміщено на 36-ти гектарах. Територія музею умовно розділена на етнографічні зони у вигляді маленьких сіл, які представляють регіони Західної України. На території кожного з таких сіл-музеїв, окрім хатинок, є школа, дерев’яні церкви та млини.
Етнографічні зони та визначні пам'ятки
Львівщина
На цій ділянці розташована Римо-католицька каплиця (“костелик”) із с. Язлівчик, Бродівського району (1936 р.). Ця споруда вважається унікальною і такою, що не має аналогів на теренах України, оскільки вона є прикладом застосування стилю модерн у дерев’яній сакральній архітектурі. Також тут знаходиться Церква Св. Параскеви (1822 р.) з с. Стоянів, Радехівського району. Будівля тризубна п’ятиверха з тесаних плах, а поруч розташована дзвіниця з того ж села.
Бойківщина
Однією з найцінніших пам'яток є Церква Премудрості Божої (1763 р.), перевезена з села Кривка. Це перша споруда, що була сюди перенесена завдяки Михайлу Драгану та митрополиту Андрею Шептицькому. Конструктивно церковна будівля складається з трьох квадратних у плані зрубів різної величини. Кожен зруб перекритий банею з кількома заломами — ярусами.
Інші цікаві об'єкти зони:
- Хата (1910 р.) з с. Тухолька: належала сільському старості — “війту”, прикрашена галереями та художньо різьбленими стовпами.
- Хата з села Орявчик (1792 р.): одна з найдавніших музейних пам’яток, класичне бойківське житло ХVIII ст.
- Олійня (друга половина ХІХ ст.) з с. Головецько: використовувалася для виробництва олії з насіння льону, кукурудзи та конопель.
- Шпихлір (комора) з с. Плав’є для зберігання зерна та знаряддя.
Лемківщина
Тут члени товариства “Лемківщина” вирішили відтворити зразок лемківської церкви. Храм Святих Ольги та Володимира збудований за зразком церкви 1831 року з села Котані (Польща). Під впливом західної готичної культури одна з бань, що над бабинцем, перетворилася на високу вежу-дзвіницю, створюючи ілюзію стрімкості від землі до небесних висот.
Експозиція та заходи
Загалом в етнопарку експонують 22 тис. старовинних предметів побуту. У Вас з’явиться відчуття ніби Ви перемістилися в часі, адже в кожну будівлю можна зайти і подивитися, як колись жили українці. Тут проводять багато майстер-класів: з гончарства, писанкарства, соломоплетіння, малювання на склі та створення народних іграшок.
Таблиця: Вартість послуг та графік роботи (дані 2020 р.)
| Послуга / Категорія | Вартість / Інформація |
|---|---|
| Звичайний квиток | 70 грн. |
| Пільговий квиток (студенти, учні) | 50 грн. |
| Екскурсія (1 година / 2 години) | 300 грн. / 600 грн. |
| Іноземна екскурсія (англ./пол.) | 500 грн. |
| Майстер-класи | від 25 до 150 грн. |
| Графік роботи | щодня 9:00–18:00 (крім пн та вт) |
Відвідувачі Шевченківського гаю не нудьгуватимуть, адже на території проходить чимало етносвят: «Різдво в гаю», фестиваль «Спалах Різдвяної Зірки», «Великдень в гаю», нічні екскурсії «Забави на Петра» та театралізована екскурсія до хатинки Святого Миколая.