Історія України: від новітніх часів до архітектурної спадщини Івана Григоровича-Барського
Перед вами підручник з історії України, з яким ви будете працювати в 11 класі. У підручнику подано систематизований виклад подій в Україні від початку Другої світової війни у вересні 1939 р. до початку 2011 р. Текст складено на основі новітніх досягнень вітчизняної і зарубіжної історичної науки.
Періодизація та ключові аспекти розвитку
З точки зору політичного статусу України ці роки можна поділити на два великі періоди:
- Перший — коли Україна була частиною Радянського Союзу;
- Другий — з 1991 р., коли після розпаду СРСР вона стала незалежною державою.
Значна увага в курсі приділяється висвітленню особливостей соціально-економічного й політичного розвитку України в роки радянської влади, впливу тоталітарної системи на культурно-ідеологічні процеси в республіці, дисидентському руху та розбудові незалежної української держави. Узагальнюючим наслідком післявоєнної історії стала кардинальна зміна політичної карти світу, де колоніальні імперії розвалилися, а на карті з’явилися десятки нових незалежних держав.
Видатні постаті: архітектор Іван Григорович-Барський
Ушанування 310-го ювілею будь-якої особи вже саме по собі свідчить про її неабияку величину. Архітектор Іван Григорович-Барський народився 1713 р. в Києві в родині купця Григорія Барського. Рід походив з м. Бар, звідки переїхав ще дід архітектора Іван. Григорій був старостою церкви Успіння Богородиці Пирогощі, а його сини навчалися в Києво-Могилянській академії.
З кінця 1740-х рр. він починає реалізовувати архітектурні проєкти. Досі милують око споруди, збудовані майстром, збереглися й документи про його діяльність, зокрема у ЦДІАК України. На щастя, час знищив далеко не всі сліди цієї постаті.
Архітектурна спадщина майстра
Нижче наведено відомості про основні споруди, з якими пов'язана діяльність майстра:
| Назва об'єкта | Розташування та статус |
|---|---|
| Фонтан із фігурою біблійного Самсона | Київ (вінчав побудований майстром водогін) |
| Церкви Миколи Набережного та Покровська | Київ на Подолі |
| Спасо-Преображенський собор | Козелець |
| Будинок київської полкової канцелярії | Козелець |
| Церква-дзвіниця Кирилівського монастиря | Київ (знищена радянською владою у 1937 р.) |
Архівні свідчення та історична пам’ять
У ЦДІАК України виявлено декілька документів про Івана Григоровича-Барського, які показують його з різних сторін. Два документи безпосередньо стосуються його архітектурного ремесла. Зокрема, у донесенні 1762 р. йдеться про Петра Хомиченка, паспорт якого залишився в архітектора під час роботи на будівництві.
Другий документ є зверненням самого Івана Григоровича-Барського до київського митрополита Арсенія Могилянського про негаразди на будівництві. Навіть із формального донесення ми бачимо відповідальне ставлення архітектора до свого ремесла. Іван Григорович-Барський, як і більшість його сучасників, бачив себе частиною довгої лінії предків і нащадків, усвідомлюючи тяглість поколінь.