Історія та територіальний розвиток Сполучених Штатів (1776–1959)

Історія Америки починається з заселення північноамериканського континенту людиною близько 15 000 років до н. е. Поступово на континенті сформувалися численні індіанські культури. У 1492 році Христофор Колумб побував на островах Вест-Індії, а під час своєї другої подорожі у 1493 році особисто висадився на острові Пуерто-Рико, після чого про існування Америки стало відомо в Європі. Пізніше, у 1498 році, морську подорож до берегів сучасної Нової Англії здійснив Джон Кабот, а в 1513 році іспанський мореплавець Хуан Понсе де Леон досяг берегів Флориди.

Колоніальний період та шлях до незалежності

З прибуттям європейців почалася колоніальна історія Америки. Більшість колоній утворилася після 1600 року. Іспанці побудували невеликі поселення у Флориді та на південному заході, а французи — вздовж річки Міссісіпі та узбережжя Мексиканської затоки. До 1770-х років населення тринадцяти британських колоній уздовж атлантичного узбережжя на схід від Аппалачів становило 2,5 мільйона осіб.

На зорі своєї незалежності (у 1776 році) США складалися лише з тринадцяти провінцій, які були частиною британської Північної Америки. Після проголошення незалежності в 1776 році їм довелося двічі воювати з Великобританією у Війні за незалежність і у Війні 1812 року. Згідно з Паризьким мирним договором 1783 року, Великобританія офіційно визнала незалежність США, але до закінчення другої англо-американської війни в 1815 році ще продовжувала надавати підтримку союзним індіанським племенам, що чинили опір армії США.

Територіальна експансія та формування штатів

Відразу по закінченні Війни за незалежність почалася експансія Сполучених Штатів у західному напрямку, що підтримувалася вірою американців у Явне призначення, згідно з яким Бог зумовив існування в Америці їхньої держави на території від Атлантичного океану до Тихого. Основна територія США склалася до 1912 року, коли в їхній континентальній частині утворився останній штат, Аризона. Крім того, територія штатів Аляска і Гаваї теж уже належала США, але в статусі штатів вони були прийняті в Союз тільки в 1959 році.

Нижче наведено основні етапи та періодизацію історії США відповідно до територіального та політичного розвитку:

Конституційний устрій та соціальні трансформації

Основу Конституції США складає текст, затверджений у 1788 році, до якого увійшла Декларація незалежності США. Вищим органом влади, що підтримує конституційне право в США, є Верховний суд. Надалі до основного закону було прийнято низку поправок, якими, зокрема, було заборонено рабство (Тринадцята поправка до Конституції США, 1865) і надано право голосу жінкам (Дев'ятнадцята поправка, 1920).

Заборона рабства була болісним процесом, який зачіпав інтереси багатьох громадян і великих регіонів американського Півдня, що спровокувало в 1861—1865 роках розпад держави і громадянську війну. За нею слідував тривалий період Реконструкції. Попри заборону рабства, підсумки Реконструкції були компромісними, і до середини XX століття США залишалися країною, в якій панувала расова сегрегація. Після громадянської війни США переживали бурхливе економічне зростання та еру прогресивізму, яка завершилася настанням у 1929 році епохи Великої депресії. Заходи, вжиті урядом, підтримували громадян, які постраждали в період економічного занепаду.