Елліністична цивілізація та держави IV-II ст. до н. е.

Елліністична цивілізація — термін, який має два смислових значення: хронологічне — культура епохи еллінізму і типологічне — культура, що виникла в результаті взаємодії грецьких (еллінських) і місцевих елементів. Імперія Александра Македонського невдовзі розпалася на окремі держави, які мали своїх царів і свої династії. Держави, що утворилися на уламках великої імперії Александра Македонського, називають елліністичними.

Утворення та устрій елліністичних держав

Їх засновували колишні соратники та командири македонського царя – діадохи. Вони поділили імперію та почали воювати між собою. Їх політичний устрій поєднував елементи управління східних держав, які керувалися одноособово царями. Основою їхнього життя була грецька (еллінська) культура, що доповнювалася здобутками завойованих Александром Македонським народів. Врешті-решт виникло кілька держав, серед яких наймогутнішими були Македонія, Єгипет династії Птолемеїв та Сирійське царство Селевкідів.

Культура та релігія елліністичного світу

Культуру, що виникла внаслідок взаємодоповнення грецької й східних культур, прийнято називати елліністичною. Найхарактернішою рисою елліністичної релігії та міфології є синкретизм, в якому східна спадщина відігравала величезну роль. Боги грецького пантеону ототожнювались із стародавніми східними божествами, наділялись новими рисами. Спільною для народів елліністичного світу була також мова, яка виникла на основі афінського діалекту. Під впливом греків східні митці копіювали еллінські зразки в архітектурі, скульптурі та живопису.

Елліністичний Єгипет

Елліністичний Єгипет, або Єгипет Птолемеїв — період в історії Єгипту, який розпочався від завоювання Єгипту Александром Македонським 332 до н. е. і тривав до 30 до н. е. Засновником нової династії царів Єгипту був Діадох Птолемей І Сотер. Птолемея I прийнято характеризувати як розумного талановитого політика. За правління його наступників Єгипет піднісся, але найбільшої могутності досяг за Птолемея III. Державі Птолемеїв належали Киренаїка, Кіпр, Палестина, Південна Сирія та острови Егейського моря.

Пергамське царство та його мистецтво

Пергамське царство було засноване Філетером у 281 році до н. е. Він започаткував династію Атталідів, перетворивши місто на важливий культурний центр грецького мистецтва та науки. Однією з найвизначніших пам'яток елліністичної архітектури став Пергамський вівтар, збудований близько 180 року до н. е. Він присвячений Зевсові, а його широкі сходи ведуть до вивищеного подвір'я. На вівтарі відтворено сцени з міфу про гігантомахію — боротьбу порядку та хаосу, цивілізації і варварства.

Занепад елліністичних потуг

У ІІ— І століттях до н. е. Єгипет вступає в економічну кризу. У 168 р. до н.е. останній цар Македонії – Персей – програв вирішальну битву римлянам і був узятий у полон. У 148 р. до н.е. Македонія перетворилася на провінцію Римської республіки, що ознаменувало кінець незалежності однієї з наймогутніших елліністичних держав.