Юрій Федорович Самарін: життя та філософська спадщина російського слов'янофіла
Юрій Федорович Самарін (21 квітня [3 травня] 1819, Петербург — 19 [31] березня 1876, Берлін) — видатний російський філософ-слов'янофіл, публіцист та перекладач. Він народився в багатій і родовитій дворянській сім'ї Самаріних і був першою дитиною в родині полковника Федора Васильовича Самаріна.
Освіта та формування світогляду
Восени 1834 року Самарін почав навчатися на словесному відділенні Московського університету. Історико-філологічне відділення філософського факультету Московського університету він закінчив у 1838 році першим кандидатом. Під час підготовки до магістерського іспиту він близько познайомився з К. С. Аксаковим, який захопив Самаріна своєю палкою проповіддю про народні начала.
Філософські погляди Самаріна перебували спочатку під сильним впливом гегелівської філософії. Проте після знайомства з К. С. Аксаковим він зблизився з провідними слов'янофілами: А. С. Хомяковим та братами Іваном і Петром Киреєвськими. Особливо сильним був вплив на нього ідей Хомякова, під дією яких Юрій Федорович став рухатися в слов'янофільському напрямку.
Наукова та літературна діяльність
У лютому 1840 року Самарін витримав магістерський іспит і приступив до написання дисертації. Він захистив її 4 червня 1844 року в Московському університеті. У своїй роботі про Стефана Яворського та Феофана Прокоповича Самарін вбачав представників двох начал — антипротестантського (момент єдності) та антикатолицького (момент свободи), які поєднані в православній церкві.
Юрій Самарін відомий як:
- Автор концепції «західного полонення» російського богослов'я;
- Автор терміна «соборність»;
- Публіцист, який у «Листах про матеріалізм» піддає критиці філософську систему Гегеля.
Державна служба та історичні дослідження
У 1844 році Самарін вступив на службу секретарем 1-го департаменту Сенату. 9 лютого 1846 року він перейшов до міністерства внутрішніх справ і вирушив до Риги для вивчення міського устрою. Вивчивши міські архіви Риги, він написав історію цього міста, яка була видана в 1852 році під назвою «Громадський устрій м. Риги».
Основні відомості про Юрія Самаріна
| Дата народження | 21 квітня (3 травня) 1819 року |
| Місце народження | Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Учена ступінь | Магістр історії (1844) |
| Напрямок | Слов'янофільство |
| Вплив | А. С. Хомяков, К. С. Аксаков, брати Киреєвські |
| Дата смерті | 19 (31) березня 1876 року (56 років) |
Родина та оточення
Юрій Самарін був хрещеником імператриці Марії Федорівни. Серед його вчителів були відомий професор Микола Іванович Надеждін та французький гувернер Пако. Одночасно з ним Московський університет закінчили М. Н. Катков та Ф. І. Буслаєв. Попри великі зв'язки у вищому світі та відмінну освіту, блискуча службова кар'єра не приваблювала молоду людину так, як філософські та історичні пошуки.