Життя та діяльність Михайла Грушевського: львівський період

На 29 вересня припадає 150-річчя з дня народження видатного українського історика, громадського та політичного діяча Михайла Грушевського (1866–1934). Народився він у Холмі, в родині педагога Сергія Грушевського, чий рід походив від козаків Грушів. Рід матері, Глафіри Опокової, виводився від греко-католицьких священиків Опуцкевичів.

Освіта та початок наукового шляху

Михайло 1886 року закінчив Тифліську гімназію, 1890-го – історико-філологічний факультет Університету Св. Володимира у Києві, а 1894-го – захистив магістерську дисертацію «Барське староство». Два десятиріччя його життя та діяльності пов’язані з Королівським столичним містом Львовом. Професор Антонович пояснив, що для катедри всесвітньої історії з особливим оглядом на Східну Європу в Львівськім університеті треба, щоби хтось з України піднявся сього, і що, на його думку, повинний се зробити Михайло Грушевський.

«Я заявив згоду, бачачи в тім патріотичний обов’язок», – писав науковець про перипетії свого залучення до роботи у Львівському університеті ім. Цісаря Франца І. В квітні 1894 p. його заіменовано звичайним професором до Львова. 12 жовтня 1894 року Михайло Грушевський прочитав свою інавгураційну лекцію у головному корпусі університету на вул. Св. Миколая (тепер Грушевського), 4. Він очолював у Львові кафедру всесвітньої історії з спеціальним оглядом на історію Східної Європи до 1914 року.

Керівництво Науковим товариством ім. Шевченка

Ще 1893 року майбутній професор став членом Наукового товариства ім. Шевченка у Львові (НТШ), а у 1897–1913 роках був головою НТШ. Грушевський був ініціатором переведення товариства на виключно наукові рейки – для цього у 1896 р. був опрацьований проект нового статуту. Він був не лише голова товариства, його почесний член, голова Історично-філософічної секції та Археографічної комісії, але й цілком реальний редактор «Записок НТШ», «Етнографічного збірника», «Історичної бібліотеки», «Жерел до історії України-Руси» та інших наукових серій.

Професорові доводилося займатися питаннями матеріального забезпечення діяльності НТШ, забезпечуючи субсидії через галицьких і віденських політиків та пожертви доброчинців. На час обрання М.Грушевського головою НТШ приміщення Товариства містилося у приміщеннях в кам’яниці №8 на вул. Академічній (тепер проспект Шевченка). З нагоди святкування 100-літніх роковин відродження українського письменства НТШ провело 1898 року з’їзд українських письменників та оголосило збірку коштів для купівлі власної домівки.

Учасники з’їзду українських письменників (Львів, 1898 р.)

І вже 5 серпня того ж року було придбано кам’яницю на вул. Чарнецького (тепер Винниченка), 26 за 240 тисяч корон. Частину кам‘яниці використовували для друкарні та видавництва, а більшість приміщень товариство здавало в оренду під житло.