Research Center Logo
"Borderland Society: Past and Present"
MAIN CONTENT NEWS & EVENTS

Урбаніст Юліан Чаплінський про проблеми та розвиток українських міст

Юліан Чаплінський, урбаніст, колишній головний архітектор Львова, розглядає знищення історичної спадщини у столиці і в цілому в Україні як частину глибинної проблеми. Знищення пам'яток архітектури та імітація велодоріжок в Києві, гігантоманія та інші особливості пострадянського менталітету призводять до того, що простір сучасних українських міст стає все більш агресивним і некомфортним для життя.

Проблеми забудови та збереження історичної пам'яті

Історична пам'ять у столиці України обернено пропорційна поверховості висоток. Чим більше новобудов, чим вище хмарочоси, тим смутніші спогади про те, яким був Київ у минулому. Юліан Чаплінський зазначає: "Київ – це така 'згвалтована мама'. Місто б'ють, а воно все одно всіх любить". На його думку, в школі вчили, що Київ – місто 400 церков, але тепер ви приїжджаєте і бачите місто 400 висоток.

У столиці спостерігається знищення таких об'єктів як прибутковий будинок Уткіна, садиба Мурашка та будинок Лошевича, найстарішу будівлю на вулиці Саксаганського. Навіть будинок "Квіти України", по якому пройшлися ковшем екскаватора, сприймається багатьма як потворна радянська "коробка", хоча це не так. Для більшості киян відповідей на незліченні запитання щодо того, що було на місці ЖК "Ярославів Град" і як виглядав Сінний ринок, немає.

Комфорт проживання та громадські простори

В Києві пересуватися некомфортно. Кількість громадських просторів вкрай мала, а якість парків і скверів дуже відносна. Якщо міряти поняттями комфорту і міського планування, то немає значення, скільки будівельних кранів в скелеті міста. Критерії оцінки мають бути іншими: наскільки ви швидко пересуваєтесь містом, чи щасливі ви і задоволені.

Для порівняння, у Відні на Дунаї зробили очисну дамбу і штучний пляж, в трьох хвилинах від метро, і людям не обов’язково їхати за місто. В Києві чомусь цим природним потенціалом не користуються.

Розвиток велоінфраструктури: досвід Львова та Києва

За десять років у Львові збудували найдовшу веломережу в Україні, але користуватися нею непросто. Попри розвинену, як для українських міст, велоінфрастурктуру, велосипеди не стали надто популярним транспортом через низку чинників. Вагомий недолік мережі — її розірваність. Їхати на велосипеді відрізками, де велодоріжок немає, справді складно через нерівну бруківку та трамвайні рейки.

Порівняння стану веломереж

Параметр порівнянняЛьвівКиїв
Протяжність веломережі (км)136менш як 60
Основні перешкодиБруківка, трамвайні рейки, розірваність мережіІмітація велодоріжок, великі розміри міста
Підхід до будівництваПереважно під час капремонтів вулицьНизькі темпи розвитку

Організація громадського простору та літніх терас

Окремою проблемою є засклені веранди ресторанів, які, фактично, крадуть у міста й мешканців частину пішохідної зони вулиці. Це неповага до людей, архітектури та громадського простору. Натомість пропонується робити літні тераси просто у вигляді столів і стільців, максимум огороджених кількома клумбами, або взагалі не відділених нічим від решти тротуару.

Нам, як громадянам, потрібно дорослішати та брати відповідальність за розвиток та покращення середовища, в якому ми живемо, працюємо та відпочиваємо. Важливо вчитися шукати інформацію, аналізувати й робити власні висновки щодо того, яким має бути сучасне місто.