Три історії Галичини: складні долі та вибір людини в часи війни

Українка Ольга Онишко та ліванка Сара Фаргат познайомившись в Вашингтоні на факультеті кіномистецтва, зняли фільм «Три історії Галичини», який через історії людей розповідає про складну історію другої світової війни, голокосту, українського визвольного руху, повоєнних років, стосунки між українцями, поляками і євреями на Галичині. Лише історії конкретних людей здатні показати усю багатогранність подій, складність вибору та непоказну мужність. У «Трьох історіях» герої розказують свої історії без надмірного драматизму, героїзму та надлому, їх біль пережитий і перетворений у світлий сум і досвід, яким вони діляться з безмежним відчуттям прощення та мудрим гумором.

Долі трьох героїв

У центрі документальної стрічки опинилися три різні національності та три життєві шляхи:

• Історія перша - єврейського хлопчика з Борислава Аарона Вайса, родину якого протягом 18 місяців переховувала українка, а її син Юзек у той час служив поліцаєм у німців, що вбивали довколишніх євреїв. Пізніше, коли прийшли радянські війська, саме ця єврейська родина ховала і годувала Юзека.
• Історія друга – Олі Ільків, зв’язкової Головного командира УПА Романа Шухевича, яка 14 років провела в Алєксандровській та Владімірській тюрмах, а її діти виросли у дитячому будинку, де їм пояснювали, що їхні батьки злочинці, яких треба ненавидіти.
• Історія третя – ксьондза Станіслава Бартмінського, одного з співавторів польського серіалу «Дім священика», який ставши священиком Перемиської дієцезії в середині 60-тих років доклав чимало зусиль для збереження та відновлення греко-католицьких церков та єврейських кладовищ.

Історичний та культурний контекст

Історію можна писати по-різному: цифри, дати, дані, факти. Проте існують події, коли такої сухої методології надто мало. Цифри не відображають нюансів, а факти виглядають надто простими і однозначними. У «Трьох історіях» багато життя, не роздумування і оцінок, а розуміння, що війна закінчилася і треба жити і цінувати життя, не затираючи пам'ять. Схожі історії є мало не в кожній галицькій родині. Вони розповідають про судьби сміливих людей, які пройшли крізь руйнівний етнічний конфлікт, що був створений між українцями, євреями та поляками, але змогли взяти на себе важку відповідальність зберегти людську честь і гідність.

Характеристики фільму

Показ фільму став дійсно інтернаціональним, адже у кадрах відображено події, коли Галичину було втягнуто до безжалісної боротьби між двома могутніми імперіями. Книга Л.Вулфа «Ідея Галичини. Історія та фантазія у габсбурзькій політичній культурі» також підкреслює, що Галичина ставала істотною частиною австрійського імперського культурного досвіду як приклад культурного зіткнення. Автор переніс увагу на вивчення досвіду індивідуального, змінного особистісного сприйняття ідеологічних конструктів та міжперсональної взаємодії.

Пам'ять та порозуміння

Тому Ольга Ільків видає збірки своїх віршів, написаних у в’язниці, Аарон Вайс привозить до Унівського монастиря, де були врятовані євреї, студентів з Ізраїлю, а ксьондз Бартмінський вплітає історії українсько-польського порозуміння у популярний серіал. «Три історії Галичини» — це фільм про вибір, про совість, про перемогу людяності та патріотизму.