Товариство "Просвіта" у міжвоєнний час: історія та діяльність
8 грудня 1868 року у Львові заснували Товариство "Просвіта", яке невдовзі перетворилося на масову національну громадську організацію українців Галичини. Його учасники опікувались культурним життям українців. Програма майбутньої праці "Просвіти" була коротко сформульована у виступі студента Андрія Січинського: "Кожний нарід, що хоче добитися самостійности, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільности, народні маси піднеслися до тої степени просвіти, щоб ця народна маса почула себе членом народнього організму".
Історичні передумови та заснування
Товариство "Просвіта" в Галичині виникло у досить складних умовах. Молодша ґенерація галицької інтелігенції не погоджувалась з модерними віяннями часу, коли діячі москвофільського табору відмовились від мови галицької людності. 2 вересня 1868 року міністерство освіти дозволило заснувати товариство "Просвіта", що стало підставою для скликання у Львові першого загального збору. Першим головою новоствореного товариства "Просвіта" зібрання обрало Анатоля Вахнянина. Засновники львівської "Просвіти" бачили пріоритетом розвиток української освіти, культури, економіки.
"Просвіта" була настільки масштабним і об’єднавчим явищем, що стала фактичним виразником українства на певному етапі історії. Вона уособлювала принципи виборності, демократії та цивілізованої дискусії. "Просвіта" постала в бездержавний період, і її головною місією було допомогти українцям зрозуміти, хто вони є, та сформувати їхню систему координат — освітню, наукову й культурну.
Діяльність осередків та філій у міжвоєнний період
У селах та містечка створювали філії (читальні) "Просвіти", при яких організовували бібліотеки, книгарні, народні театри. Просвітяни готували постановки спектаклів на українську тематику, відзначали ювілеї відомих українських діячів та визначні національна події. У 1920-х та 1930-х роках діяльність товариства охопила численні населені пункти.
| Населений пункт | Подія / Осередок | Час |
|---|---|---|
| с. Болотня | Осередок "Просвіти" | 1920-ті рр. |
| м. Ярослав | Товариство "Просвіта" | 1921 р. |
| м. Печеніжин | Виділ читальні "Просвіти" | 1927 р. |
| с. Кульчиці Шляхоцькі | Братство тверезості при товаристві | 1930 р. |
| с. Янчин | Члени товариства "Просвіта" | 1934 р. |
| с. Липівці | Будівництво читальні | 1936 р. |
| м. Дрогобич | Просвітницький курс філії | 1937 р. |
| м. Бібрка | Будівництво читальні «Просвіти» | 1938 р. |
Економічний розвиток та самоорганізація
Особливе значення в розвитку "Просвіти" мав економічний складник. Наприклад, товариство кредитне "Дністер", що існувало до першої половини XX століття, виросло із середовища діячів "Просвіти". Цей вияв економічної самоорганізації показав, як зробити культуру та освіту самодостатніми та взаємодоповнювальними, не потребуючи постійних дотацій. Це був досвід, значною мірою втрачений в Україні після радянського періоду. Просвітницький рух став свідченням здатності українців до самоорганізації в умовах відсутності власної держави.
Культурна спадщина читалень
- Організація бібліотек та книгарень для народних мас.
- Створення народних театрів та постановка спектаклів.
- Святкування ювілеїв визначних українських діячів.
- Будівництво власних будинків для читалень (як у с. Вовків чи м. Бібрка).