Площа Старий Ринок — історичне серце та найдавніша частина Львова

Пло́ща Стари́й Ри́нок — площа у Галицькому районі Львова, в Старому місті. Вона розташована поблизу вулиці Богдана Хмельницького між Сянською, Підгірною, Пильникарською, Ужгородською, Князя Лева, Чорноморською та Рибною. Ця територія належить до світової спадщини ЮНЕСКО як частина об'єкта «Ансамбль історичного центру Львова».

Історія виникнення та розвитку

Згідно з археологічними розкопками, район площі був заселений ще у XII столітті. Вважається, що саме на основі цього поселення біля підніжжя Замкової гори король Данило в середині XIII століття заснував місто-твердиню Львів. Історики припускають, що на місці сучасної площі був центр міського життя — ринкова площа. До перебудови району у XVIII столітті, оригінальна площа розташовувалася на місці будинків № 1 та № 2 при вул. Пильникарській та була втричі меншою за теперішню.

Після завоювання Львова у 1349 році польським королем Казимиром III Великим територія площі Старий Ринок була виведена із складу міста та нових фортифікацій. Район опинився за мурами і увійшов, згодом, до Жовківського передмістя. Район був заселений переважно українцями та вірменами, лише невеликій частині яких було дозволено проживати в межах міських мурів. У 1497 році король Ян I Ольбрахт мав намір обмежити права Старого ринку Львова на користь Нового ринку, в обороні стали 13 міст Галичини.

Архітектурні пам'ятки та визначні місця

На площі розташовано кілька визначних об'єктів, що відображають різні епохи розвитку міста:

• Костел святого Івана Хрестителя: збудований, за переказами, королем Данилом для своєї невістки, дружини князя Лева, Констанції. Костел був перебудований у 1886—1889 роках Іваном Левинським та Тадеушем Мюнніхом під керівництвом Юліана Захаревича. Під час останньої реставрації костел перекрили гонтовим дахом, характерним для будівель давнього Львова.
• Синагога Темпль: на місці скверу, що посеред площі, майже сто років простояла одна з найбільших синагог Львова — реформістська синагога Темпль, яку ще називали Новою божницею. Вона була спалена під час німецької окупації Львова у 1941 році і остаточно знищена у 1943 році.
• Давній водогін: згідно з матеріалами археологічних розкопок 1997 року, у житлових кварталах навколо Старого Ринку з'явився перший львівський водогін з керамічних труб, який можна датувати XIV століттям. Нині на площі розташована реставрована імітація старої криниці.

Хронологія назв площі

Протягом історії площа неодноразово змінювала свою офіційну назву:

Сучасний стан та забудова

Забудова площі виконана в стилях класицизму та сецесії. Сучасна забудова з'явилася переважно наприкінці XIX — на початку XX століття. Планування району площі збереглося ще з середньовічних часів. До площі Старий Ринок від Ратуші йти якихось п’ять хвилин. Саме на Старому Ринку, а не на “декоративній” площі Ринок — і повстає справжній старий Львів, де архітектурний ансамбль складається із дещо обшарпаних дво- і триповерхових будинків пізньої австрійської забудови.

У 1950-х роках на площі містилася Міська автобусна станція приміського сполучення. Сьогодні це місце, вільне від туристичного гамору, де можна поринути у відносний спокій та відчути атмосферу давнього міста.