Research Center Logo
"Borderland Society: Past and Present"
MAIN CONTENT NEWS & EVENTS

Соціологія культури та сім’ї: поняття, структура та основні закономірності

Соціологія культури — це не просто галузь соціології. В широкому розумінні вона охоплює всю проблематику суспільного життя, розглядаючи його під своїм специфічним кутом зору. Культурний зміст можна виділити в будь-якій цілеспрямованій соціальній діяльності і побуті, політиці, бізнесі, менеджменті, освіті, охороні здоров'я і т. д. У вузькому розумінні соціологія культури локалізує свій інтерес на духовній сфері. Значний внесок у розвиток цієї галузі зробили М. Вебер та Т. Парсонс.

Категорії та структура соціології культури

У внутрішній структурі культури слід насамперед вирізняти особисту культуру індивіда від культури різного рівня спільнот, які виробляють загальні для даної групи цінності і норми. До основних категорій соціології культури належать:

  • Соціально – культурні уявлення – це регулятиви, що формуються на особистісному рівні на основі повсякденного досвіду, малоструктуровані первинні орієнтації в просторі культури суспільства.
  • Норми – це прийняті в суспільстві більш менш точні моделі відносин і поведінки людей у певних сферах і ситуаціях.
  • Цінності – це не просто узагальнення емпіричного досвіду, вони мають свою градацію і типологію від базових, смисложиттєвих (добро, краса) і до більш емпіричних цінностей повсякдення.
  • Традиції.

Диференціація культури та субкультури

Для пояснення культурної диференціації в західній соціології виникає ряд взаємопов’язаних концепцій: елітарна, масова та єдина культура середнього класу. Окрему увагу приділяють таким явищам як:

  • Субкультура – культура окремих груп, яка має свої особливості. Наприклад, Готи — індивідуалісти та романтики, які мають власну життєву філософію, музику та світогляд. Емо – молоді люди в чорно-рожевому одіянні, переважно в депресивному настрої.
  • Девіантна культура – різновид субкультури груп із соціально відхиленою поведінкою (хіппі, панки).
  • Контркультура – культура груп, які активно заперечують офіційну “державну” культуру, часто намагаючись її зруйнувати.

Соціологія сім’ї: предмет та підходи до вивчення

Соціологія сім’ї — це спеціальна соціологічна теорія, що вивчає формування, розвиток і функціонування сім’ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних культурних і соціально-економічних умовах. Об'єкт соціології сім’ї — це сім’я як унікальна соціокультурна система, яка в будь-якому суспільстві має подвійну природу.

Методологічні підходи до аналізу сім'ї

Підхід Характеристика Об'єкт аналізу
Макросоціологічний Сім’я як соціальний інститут Цілі інституту, функції по відношенню до суспільства, норми та санкції.
Мікросоціологічний Сім’я як мала соціальна група Мотиви розлучень, динаміка подружніх взаємин, характер стосунків між батьками та дітьми.

До базових категорій соціології сім’ї належать умови життя сім’ї, структура сім’ї (сукупність стосунків між її членами), функції сім’ї (способи прояву її активності) та життєвий цикл сім’ї, що характеризує динаміку сімейних змін від формування до розпаду.

Закономірності та сучасні тенденції розвитку

На сьогодні соціологи виділяють декілька основних закономірностей: спадкоємність в розвитку культури, залежність типу культури від природних та штучних умов життя та нерівномірність її розвитку. Зокрема, розквіт і занепад культури може не співпадати з епохами розквіту в економіці.

Тенденції в нинішній культурній ситуації України:

  • деідеологізація культури і ліквідація державної монополії на культуру;
  • приватизація і комерціалізація культури;
  • зростання інтересу до історичної культурної спадщини, в тому числі до релігії і церкви;
  • посилення культурно-комунікативної апатії та зниження відвідувань театрів, музеїв, бібліотек;
  • особливу занепокоєність викликає стан української мови, книгодрукування та кіномистецтва.

Вплив культури на суспільне життя багатоплановий. Вона є не лише головним інструментом пояснення поточних соціокультурних трансформацій, але й важливою передумовою соціально-економічного зростання суспільства, мірою соціального прогресу чи регресу.