Молодь як соціально-демографічна група та її роль у сучасному суспільстві

Молодь — соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану. Молодість як певна визначена фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов'язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного ладу, культури та властивих даному суспільству закономірностей соціалізації. Сучасна молодь довше навчається в школі та, відповідно, пізніше починає самостійне трудове життя.

Соціальне становлення та вікові межі

Ускладнилися й самі критерії соціальної зрілості. Початок самостійного трудового життя, завершення навчання та набуття стабільної професії, одержання політичних прав, матеріальна незалежність від батьків, вступ у шлюб і народження першої дитини — усі ці події, такі, що в своїй сукупності надають людині почуття повної дорослості, та відповідний соціальний статус, настають не одночасно. Звідси й дискусійність хронологічних, абсолютних вікових границь: нижню границю молодості встановлено між 14 і 15, а верхню — між 30 і 35 роками.

Не менш важливим є ускладнення самого процесу соціалізації. Формування особистості молодої людини здійснюється сьогодні під впливом декількох відносно автономних соціальних факторів, найважливішими з яких є:

• сім'я (родина);
• школа;
• спільнота однолітків (молодіжні організації, різноманітні неформальні, стихійні групи та співтовариства);
• засоби масової інформації.

Організація виховання і навчання молоді по віковому принципу підсилює цю вікову гомогенність, сприяючи виробленню специфічної «молодіжної» самосвідомості і стилю життя — «субкультури». Прискорення темпів громадського життя спричиняє підвищення ролі і значення молоді в суспільно-політичному і культурному житті.

Становище молоді в Україні

Згідно з Законом України «Про основні засади молодіжної політики», до молоді належать люди віком від 14 до 35 років. Держава визначає загальні засади створення організаційних, соціально-економічних, політико-правових умов соціального становлення та розвитку молодих громадян України. Наразі молодь характеризується певними кількісними й якісними показниками.

Молоді громадяни в Україні завжди виступали в ролі каталізатора суспільних та політичних змін. За їхньої активної участі відбулися три революції: 1990, 2004 та 2014 років. Цей потенційний ресурс є значним, адже зараз в Україні проживає понад 11,5 мільйонів молодих людей віком від 14-ти до 35-ти років — це 27% населення держави.

Соціологія молоді як наука

Соціологія молоді — це галузь науки соціології, яка вивчає молодь як окрему спільність, особливості виховання та соціалізації, як молодь переймає досвід і знання від старших поколінь, спосіб життя молоді, формування ціннісних орієнтацій і життєвих планів. Наука підрозділюється на три взаємопов'язані рівні:

1. Емпіричний — аналізує конкретні факти на основі соціологічних досліджень.
2. Спеціально-теоретичний — розкриває структуру молоді як соціально-демографічну групу та специфіку її поведінки.
3. Загальносвітодологічний — заснований на пізнанні молоді як феномена суспільства.

Стурбованість та соціальні орієнтації

Результати проведених досліджень свідчать про те, що протягом останніх років однією з найбільш значущих проблем для української молоді є стан національної економіки. У 2016 році молодь турбували стан економіки в країні (63,3%), загальне падіння рівня життя населення (60,0%) та проблема працевлаштування (52,0%).

Корупція як суспільна проблема також посідає високі місця в оцінках. Найбільші страхи молодих українців у 2017 році — корупція (37%), війна у регіоні чи у світі (36%), серйозні проблеми зі здоров’ям (34%), соціальна несправедливість і безробіття (32%). Слід додати, що лише третина опитаних вважають неприйнятним та за жодних обставин невиправданим отримання чи пропозицію хабаря, тоді як 40% молодих громадян вважають, що корупція є проявом української ментальності.