Research Center Logo
"Borderland Society: Past and Present"
MAIN CONTENT NEWS & EVENTS

Соціологія молоді та сучасний стан молодого покоління в Україні

Мо́лодь — це соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану. Молодість як певна визначена фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов'язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного ладу, культури та властивих даному суспільству закономірностей соціалізації.

Згідно з Законом України «Про основні засади молодіжної політики», до молоді належать люди віком від 14 до 35 років. Звідси й дискусійність хронологічних, абсолютних вікових границь: нижню границю молодості встановлено між 14 і 15, а верхню — між 30 і 35 роками. Важливо розуміти, що сучасна молодь довше навчається в школі та, відповідно, пізніше починає самостійне трудове життя.

Соціологія молоді як галузь науки

Соціологія молоді - це галузь науки соціології, яка вивчає молодь як окрему спільність, особливості виховання та соціалізації. Вона досліджує, як молодь переймає досвід і знання від старших поколінь, спосіб життя молоді, формування ціннісних орієнтацій і життєвих планів.

Соціологія молоді як наука підрозділюється на три взаємопов'язані рівні:

  • Емпіричний — аналізує конкретні факти на основі соціологічних досліджень у всіх сферах життя;
  • Спеціально-теоретичний — розкриває структуру молоді як соціально-демографічну групу, специфіку, особливості її поведінки та свідомості, ціннісні орієнтації, соціально-психологічну та вікову специфіку способу життя;
  • Загальносвітодологічний — заснований на пізнанні молоді, як феномена суспільства.

Основними проблемами в науці соціологія молоді є аналіз портрета молодіжних груп, вивчення місця та ролі молоді у розвитку суспільства, вивчення потреб, запитів, інтересів, соціальних очікувань, ціннісних орієнтацій у всіх сферах життя. Ця галузь тісно пов'язана з іншими напрямками, такими як військова соціологія, соціологія виховання, міста, культури, особистості, освіти, політики та права.

Статистичний портрет та соціальне становище молоді в Україні

Наразі цей потенційний ресурс є значним, адже зараз в Україні проживає понад 11,5 мільйонів молодих людей віком від 14-ти до 35-ти років — це приблизно 27% населення держави. Молодь — це активний учасник громадського життя суспільства та найактивніша демографічна група.

Основні показники становища молоді представлені у наступній таблиці:

Показник Значення / Характеристика
Чисельність (віком 14-35 років) 15 407 522 осіб (близько третини населення)
Розподіл (місто / село) 70 % — у містах, 30 % — у селах
Кількість студентів 2 709 161 особа у 340 закладах вищої освіти
Офіційно зареєстровані безробітні 100 тис. осіб
Участь у громадському русі Близько 5 % молоді

Проблеми та виклики для молодого покоління

Результати проведених досліджень свідчать про те, що протягом останніх років однією з найбільш значущих проблем для української молоді є стан національної економіки. Найбільші страхи молодих українців включають:

  1. Корупція та некомпетентність влади;
  2. Загроза війни і тероризму;
  3. Економічні проблеми та нестабільність;
  4. Проблема працевлаштування та безробіття;
  5. Серйозні проблеми зі здоров’ям та соціальна несправедливість.

Крім того, 40% молодих людей вважають свої інтереси зовсім не представленими або мало представленими в політиці. Лише 21 народному депутату в парламенті менш як 35 років, що становить заледве 5% від загального складу. Водночас інтерес самої молоді до політики й бажання нею займатися також украй низькі.

Процес соціалізації та виховання

Не менш важливим, аніж подовження періоду молодості, є ускладнення самого процесу соціалізації. Формування особистості молодої людини здійснюється сьогодні під впливом декількох відносно автономних соціальних факторів, найважливішими з яких є: сім'я (родина), школа, спільнота однолітків (молодіжні організації, неформальні групи) та засоби масової інформації. Організація виховання і навчання за віковим принципом сприяє виробленню специфічної «молодіжної» самосвідомості і стилю життя — субкультури.

Прискорення темпів громадського життя спричиняє підвищення ролі і значення молоді в суспільно-політичному і культурному житті. Справа не стільки в абсолютному зростанні чисельності молодих людей, скільки в мінливих соціальних умовах: що вищий темп техніко-економічного розвитку, то помітніше стають соціально-культурні розходження між поколіннями.