Соціологія українського суспільства: територіальна стійкість, економічні очікування та роль медіа
Соціологія показує, що українці за останні місяці лише укріпились у небажанні йти на територіальні поступки задля миру. Упродовж 6–20 липня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) проводив дослідження на тему готовності українців йти на поступки. У телефонному форматі із використанням комп'ютера було опитано 2000 осіб з усіх регіонів країни. Питання було одне: чи готові українці жертвувати територіями заради миру. Очікувано, більшість відповіла негативно, а частка тих, хто вагається, за останні два місяці лише знизилась.
Регіональні та мовні аспекти стійкості
Ситуація за регіонами залишилась майже незмінною, лише жителі Східної України демонструють більшу принциповість у питанні збереженні соборності України, аніж це було у травні. Також було зібрана інформація за мовними групами. Україномовні українці та українці-білінгви демонструють жорсткішу позицію, а російськомовні українці й росіяни — м'якшу.
Економічне становище та майбутні перспективи
За даними дослідження соціологічної групи «Рейтинг», в оцінках українцями змін економічного становища родини та країни за останні півроку помітне наростання песимізму. Попри це, говорячи про економіку країни у майбутньому, респонденти мають більше позитивних сподівань, аніж до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Основні показники соціально-економічних настроїв представлені у таблиці нижче:
| Показник опитування (липень 2022) | Значення (%) |
|---|---|
| Економічне становище України погіршилося за останні півроку | 86% |
| Особисте економічне становище родини погіршилося | 74% |
| Вважають, що економіка покращиться у наступний рік | 34% |
| Хочуть розпочати власний бізнес (зростання майже удвічі з січня) | 45% |
| Бажають поїхати за кордон на постійне місце проживання | 9% |
Підприємництво та стратегії виживання
Цікавий тренд з'явився у питанні підприємницької діяльності. Сьогодні 45% хотіли б зайнятися підприємництвом, 9% вже мають власну справу. Дослідження поведінкових моделей економічної поведінки показало, що у випадку різкого скорочення доходів 62% будуть шукати додаткові джерела заробітку, а 35% — скорочувати свої витрати.
Міграційні настрої
Кількість тих, хто хотів би поїхати за кордон на постійне місце проживання критично зменшилася з 27% до 9% за два останні роки. Це в тому числі пов’язано з тим, що велика кількість знаходяться за кордоном у вимушеній імміграції. Бажання працювати чи жити за кордоном більше притаманне мешканцям сходу, молоді та чоловікам.
ЗМІ та соціологія: проблема аналізу
З результатів різних соціологічних досліджень можна змалювати хай і не повну, але досить адекватну картину суспільства, його стосунків із владою й політикумом у цілому. Що таке, власне, соціологія? Це наука, яка аж ніяк не обмежується опитуваннями й складанням колонок із цифрами відсотків. Головна робота соціологів полягає в аналізуванні цих цифр, у пошуках відповіді на запитання про те, чому саме так, про що ці цифри свідчать, про які глибинні процеси в суспільстві.
Проте, якщо проглянути переважну більшість ЗМІ, враження буде таким, ніби наші соціологи цікавляться винятково рейтингами політиків і політичних сил. Українські медіа не цікавляться практично нічим, окрім політичних рейтингів і пасьянсів. Оприлюднили цифри — й усе, аналізування їх ви, за дуже й дуже рідкісними винятками, не знайдете й удень із каганцем. Такий стан речей є цілком нормальним для країни, де запитання «Кого б ви хотіли бачити президентом?» є вичерпними й самодостатніми, замість аналізу загальних процесів і тенденцій.