Львівські «Домінікани»: храм, який люди назвали собором
Храм Пресвятої Євхаристії, або «Домініканський собор» – це одна із найвідоміших та найвизначніших сакральних пам’яток Львова. Розташований у середмісті, він вирізняється не лише величним куполом, нині це — найпопулярніша місцева локація для екскурсій та фотосесій.
Історія святині: від княжих часів до сучасності
Не менш захоплива й історія святині, вона сягає княжих часів і початків домініканської місії на Руських землях. Міські хроніки зазначають, що на місці теперішнього храму розташовувався палац князя Лева І. Ймовірно, у цей час або за правління його наступника, Юрія І, тут звели храм святих Петра і Павла. Пізніше, коли на цьому місці було закладено домініканський монастир, храм розбудували в готичному стилі. У 1407 році він був освячений під іменем Божого Тіла.
Храмовий комплекс на площі Музейній, 3, історично — це обитель Ордену Проповідників (домініканців). Велика львівська обитель була центральним осередком Ордену на українських землях. Понад шістсот років тут служили монахи; у радянський час споруди не знесли, проте віддали у розпорядження Музею історії релігії та атеїзму. Тепер храм знову виконує своє призначення – бути домом Божим та місцем молитви.
Архітектурні особливості та перебудови
У 1511 році храм знищила пожежа; його відбудували, та він знову згорів 1527 року під час великого пожарища, що знищило Львів. В першій половині XVIII століття готичний монастирський костел почав руйнуватися. Коли в 1742 році тріснуло склепіння, настоятель монастиря вирішив знести будівлю і збудувати новий храм.
Проєкт нового костелу розробив інженер і архітектор Ян де Вітте. Будівництвом керував Мартин Урбанік, з 1764 року — Христофор Мурадович. Фасад закінчував Себастіян Фесінґер, що увінчав його камінними статуями святих домініканців. Головний вівтар спорудили 1766 року за проєктом Себастіяна Фесінґера. 1865 року до монастирського храму прибудували чотириярусну дзвіницю, яку спроєктував архітектор Юліан Захаревич.
| Період / Дата | Подія |
|---|---|
| Княжі часи | Палац князя Лева І, згодом храм святих Петра і Павла |
| 1407 рік | Освячення храму під іменем Божого Тіла |
| 1527 рік | Велике пожарище, що знищило Львів та храм |
| 1749 рік | Закладено наріжний камінь нового костелу (арх. Ян де Вітте) |
| 1865 рік | Будівництво чотириярусної дзвіниці (арх. Юліан Захаревич) |
| 1972 рік | Створення Музею історії релігії та атеїзму в стінах монастиря |
| 1990-ті роки | Храмом заопікувалася греко-католицька громада |
Реліквії та святині
Це місце було прославлене чудотворними реліквіями. Легенди пов’язують із містом одного з найбільших домініканських святих – Яцека (Гіацинта) Одровонжа. У львівському монастирі перебували:
- Фігурка «Гіацинтової Мадонни», на честь якої було установлено особливий відпуст.
- Чудотворна ікона Богоматері, що зберігалася в обителі.
- Фігура св. Домініка, розташована над святилищем по центру.
- Бічний вівтар св. Рози з Ліми.
Та хоч формально він ніколи не був собором, тобто осідком єпископа, львів’яни та гості міста найчастіше називають його «Домініканським собором». Тепер колишній костел домініканців продовжує служити як храм Пресвятої Євхаристії УГКЦ.