Research Center Logo
"Borderland Society: Past and Present"
MAIN CONTENT NEWS & EVENTS

Райони України: Особливості адміністративно-територіальної реформи 2020 року

Райо́ни Украї́ни є адміністративно-територіальними одиницями верхнього рівня в регіонах країни. На сьогодні в Україні 136 районів. Територія деяких з них тимчасово окупована Росією. Лише міста Київ і Севастополь не входять до складу районів, бо мають спеціальний статус. Нижче наведено опис структури районів України, створених у рамках адміністративно-територіальної реформи 2020 року.

Історія та законодавча база реформи

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» замість 490 районів і 178 міст регіонального підпорядкування створено 136 нових збільшених районів. Як зазначив прем'єр-міністр України: «Адміністративно-територіальна реформа – є однією з найбільш важливих і успішних реформ і має бути завершена до місцевих виборів». Основні повноваження райрад перейшли на нижчий (ради громад) і вищий (ради областей) рівні, що забезпечує відповідність системи адмінтерустрою сучасним вимогам та європейським стандартам.

Причини скорочення кількості районів

Чому районів стало менше? Чинний районний поділ не дозволяв місцевій владі ефективно управляти територіями, адже старі райони були сформовані ще при СРСР у першій половині минулого століття. Іншою проблемою було те, що існуючий поділ був дуже нерівномірним: існували райони, де проживає менше шести тисяч населення, і ті, де проживає майже 200 тисяч населення. Відповідальність у таких районів однакова, а навантаження різне.

Під час формування меж майбутніх районів враховували критерій — 150 тисяч і більше мешканців. Цей показник базується на «Номенклатурі територіальних одиниць NUTS-3» Європейського Союзу. Оскільки багато колишніх районів мали менше населення, вони були укрупнені.

Вплив на населення та надання послуг

Перерозподіл районів не зачепить безпосередньо мешканців громад. Саме громади перебирають на себе повноваження, які традиційно мали районні центри. Тож адміністративні послуги населення отримуватиме, як і раніше, у своїй громаді. Мешканцям не доведеться оформляти документи у новому районному центрі. Якщо громада не має власного Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), місцева влада може укласти договір про обслуговування у сусідній громаді. Як наголосили урядовці: «Не буде ніякого підпорядкування органів місцевого самоврядування територіальних громад районним радам ні адміністративно, ні фінансово».

Статистичні дані та перелік нових районів

Нижче наведено дані щодо деяких новоутворених адміністративних одиниць:

  • Вінницька область: Вінницький (центр — Вінниця), Гайсинський, Жмеринський, Могилів-Подільський, Тульчинський, Хмільницький райони.
  • Волинська область: Володимирський, Камінь-Каширський, Ковельський, Луцький (центр — Луцьк) райони.
  • Дніпропетровська область: Дніпровський (центр — Дніпро), Кам'янський, Криворізький, Нікопольський, Павлоградський, Самарівський, Синельниківський райони.
  • Донецька область: Бахмутський, Волноваський, Горлівський, Донецький (центр — Донецьк), Кальміуський, Краматорський, Маріупольський, Покровський райони.
  • Житомирська область: Бердичівський, Житомирський (центр — Житомир), Звягельський, Коростенський (центр — Коростень) райони.

Ключові показники районів

Дані щодо масштабів новоутворених районів:

  • Найбільший за населенням: Харківський район (1 753 679 осіб).
  • Найменший за населенням: Верховинський район (30 479 осіб).
  • Найбільший за площею: Коростенський район (11 066,8 км²).
  • Найменший за площею: Косівський район (853,7 км²).
  • Загальна кількість територіальних громад: 1469.