Історія дерев’яних церков у селі Крите (Феделешівці) та питання національного стилю в архітектурі
Сакральна архітектура Закарпаття представлена унікальними об'єктами, серед яких особливе місце посідає греко-католицька церква Покрови Пресвятої Богородиці. Збудував її відомий на Верховині майстер з Нижніх Воріт Василь Улинець з одним помічником. Історія будівництва свідчить, що 1926 року було підписано контракт із громадою, 1927-го вивели зрубні стіни і вкрили споруду дахом, а 1928-го добудували вежу. Будівництво коштувало громаді 10000 чехословацьких крон, з яких 3000 крон виділила греко-католицька єпархія з фонду бідних церков.
Архітектурна характеристика та доля храму
Невелика дерев’яна церква із вежею з бароковим завершенням постала замість стародавнього храму. Майстер також збудував хори і сходи до дзвонів, поставив на вежах хрести, настелив з дощок підлогу. Дахи було вкрито ґонтом, а вежі – бляхою. Проте доля споруди виявилася трагічною: 8 лютого 1981 року церква згоріла. Серед інших версій побутувала й версія про навмисний підпал. Не збереглася і дерев’яна дзвіниця, яка стояла ще коло старої церкви.
Давня церква 1771 року та лемківський стиль
До появи храму XX століття у селі існувала інша визначна споруда. Про дерев’яну церкву, збудовану 1771 року місцевими мешканцями у Феделешівцях, як тоді називалося село, згадано у документах 1778 року. Володимир Січинський позначив її на своїй мапі дерев’яних церков, опублікованій 1940 року.
Цю надзвичайно цікаву споруду можна розглядати як спрощений варіант церкви лемківського стилю:
- різновисокі дахи над навою і вівтарем;
- вежа над бабинцем демонструє зростання форм від східного зрубу до найвищої точки вежі;
- галерея на стовпчиках обходить бабинець і наву.
Цю дерев’яну церкву розібрали, ймовірно, на початку 1930-х років після спорудження мурованої церкви.
Порівняльна характеристика дерев’яних церков села Крите
| Назва / Об'єкт | Період будівництва | Майстер / Фундатор | Доля споруди |
|---|---|---|---|
| Церква Покрови Пресвятої Богородиці | 1927–1928 роки | Василь Улинець | Згоріла у 1981 році |
| Давня дерев’яна церква | 1771 рік | Місцеві мешканці | Розібрана у 1930-х роках |
Теоретичні аспекти національного стилю в архітектурі України
До питання про національний стиль в архітектурі України ХVII-ХVIII ст. зверталося чимало дослідників. Нині так зване українське бароко перетворилося в модну тему наукових і публіцистичних писань. Після зняття негласного табу з самого терміна він став настільки широковживаним, що втратив визначеність. Приміром, у статті "Барокко", вміщеній в Енциклопедії Українознавства, В. Січинський чітко не розрізняє українське (козацьке) бароко та бароко як загальноєвропейський стиль.
Інші погляди на стиль представлені у таких працях:
- М. Шумицький: заперечував термін бароко, стверджуючи, що у часи розвитку нашої архітектури воно ще не існувало.
- М. Макаренко: визначив архітектурний стиль Гетьманщини як українське відродження, поставивши його в шерегу ренесансних явищ.
- Г. Павлуцький: вважав, що українська архітектура розвивала автохтонні просторові концепції в залежності від західних форм.
Ще у XIX ст. було помічено, що українська архітектура ХVII - XVIII ст. як дерев’яна, так і мурована, мала спільні, цілком своєрідні обсягрво-просторові принципи, різко відмінні від зодчества інших європейських народів.