Структурні компоненти релігії та релігійна діяльність
Релігія розглядається як складне соціокультурне явище. Структурні компоненти релігії включають релігійну діяльність, групи віруючих, релігійну свідомість, релігійні відносини та релігійні організації.
Релігійна свідомість та її складові
Релігійна свідомість поділяється на релігійну психологію та релігійну ідеологію. Релігійна психологія — це синтез релігійних почуттів і образів, що включає ідеї, емоції та видіння. Прикладом може бути реінкарнація в буддизмі (безперестанне чергування виникнення і розвитку, руйнування і загибелі) або ідея спасіння в християнстві, якщо людина дотримувалася певних заповідей.
Релігійна ідеологія — це сукупність систематизованих ідей, що пояснюють природу і сенс життя людини, природу і суспільство, а також надприродні сили, які вважаються священними. Центральна частина релігійної ідеології — теологія (богослов'я). Учені-богослови протягом багатьох століть намагалися пояснити сенс багатьох релігійних догматів (незаперечних істин).
Священне (сакральне) в релігії
Священне (сакральне) — це таємнича, підкорююча сила, що виражається в почутті, перед яким людина тремтить у страху, але яке одночасно захоплює і робить її щасливою. Визнання священного виступає як об'єктивно існуюча реальність. Згідно з християнською догматикою, святість є сутністю нескінченної повноти божественного буття і величі. Святі стають такими, якщо вони завдяки своєму морально досконалому життю пов'язані з Богом, є втіленням його заповідей.
Релігійна діяльність та культова практика
Релігійна діяльність реалізується через різні форми культової практики:
- Проповідь — публічна промова священника в храмі, звернена до парафіян і містить роз'яснення положень віровчення.
- Молитва — словесне звернення людини до об'єкта своєї віри.
- Обряд — дії, що встановлюються звичаєм, символізують певні ідеї, норми та уявлення.
- Релігійні пости — утримання від вживання нерослинної їжі, посилені молитви, відмова від задоволень, роздуми про свої гріхи, справи милосердя і благодійності.
- Релігійні свята — (наприклад, Пасхальне богослужіння, Масниця, Мусульманське свято розговіння).
Особливі обряди в православ'ї називаються таїнствами. До них належать: Хрещення, Причастя (євхаристія), Покаяння (сповідь), Миропомазання, Шлюб, Єлеоосвячення (соборування) та Священство (рукоположення в сан).
Релігійні організації та їх види
Церковна організація — це об'єднання професійних священнослужителів і віруючих на основі єдиного віровчення і культу. Важливою метою релігійних організацій є нормативний вплив на людей, формування у них певних цілей, цінностей, ідеалів. Ця мета здійснюється через виконання функцій: вироблення систематизованого віровчення, керівництво культовою діяльністю та контроль за виконанням релігійних норм.
У релігієзнавстві виділяють наступні види організацій:
| Вид організації | Особливості джерела членства | Приклад |
|---|---|---|
| Церква | Всі або більшість належать до церкви за народженням | Римський католицизм, Православ'я |
| Деномінація | Звернення у віру дітей членів громади та залучення нових людей | Методизм, Баптизм |
| Секта | Братство відданих віруючих; звернення у віру на основі переконань | Свідки Єгови |
| Харизматичний культ | Об'єднання навколо лідера; часто не має чіткої реєстрації | Культ Отця Небесного |
Релігійні відносини
Релігійні відносини поділяються на кілька рівнів:
- Внутрішньоцерковні — наприклад, зустріч патріарха з представниками закордонної церкви.
- Міжцерковні — відносини між різними конфесіями (наприклад, православною та католицькою церквою).
- Позацерковні — відносини між віруючими та священнослужителями у світському середовищі.