Культурна спадщина та ідентифікаційні процеси в умовах війни: наукові дослідження та видавничі ініціативи
В Академії обговорили культурну спадщину й ідентифікаційні процеси під час війни. Влітку 2024 року в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України відбулася міжнародна науково-практична конференція «Культурна спадщина й ідентифікаційні процеси часів воєнного лихоліття: теоретичні та прикладні ракурси досліджень». Міжнародна науково-практична конференція з такої тематики присвячувалася 33-річчю Незалежності України. Захід провели Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України й Інститут народознавства НАН України спільно з партнерами.
Секційні засідання: фольклор та сучасна ідентичність
На секції «Фольклор та фольклористика в період російсько-української війни: збереження нематеріальної культурної спадщини, ідентифікаційні та державотворчі контексти» розглядали тематику фольклору воєнної доби. Доповідачі актуалізували фольклористичні реалії воєнних часів, спираючись на актуальний контент, дотичний до реалій воєнного сьогодення.
У наукових доповідях було висвітлено такі аспекти:
- Концепти ГЕРОЙ / ГЕРОЇЗМ: У доповіді доктора філологічних наук Олесі Наумовської йшлося про свідчення військовослужбовців Збройних Сил України, записані під час інтерв’ю з ними. Дослідниця наголосила на кореляції образів сучасних учасників бойових дій із фольклорними героями-змієборцями, які мають надзвичайну силу та розум.
- Масова культура та фольклор: Член-кореспондент НАН України Леся Мушкетик наголосила, що українська масова культура активно відгукується на воєнні події сучасності. Зокрема, у репертуарі гурту «Тінь Сонця» виразно простежується вплив фольклору, а їхні патріотичні пісні виконують важливу адаптивну функцію у зраненому війною суспільстві.
- Етнопоетика гімнів: Доктор філологічних наук Оксана Микитенко проаналізувала сучасне функціонування пісні-гімну «Ой у лузі червона калина…», яка набула найвищої сакралізації та широкого поширення.
Наукові періодичні видання та збірники праць
Важливою частиною наукової діяльності є випуск фахових видань, що висвітлюють актуальні проблеми історії України, етнології та культурології. На сторінках журналів публікуються статті викладачів університетів, науковців та спеціалістів, які прагнуть отримати ґрунтовні знання теоретичного і прикладного характеру.
Особливу увагу привертають такі видання:
- «Українські історичні студії» — перереєстровано і затверджено в Переліку наукових фахових видань (категорія «Б»), висвітлює проблеми міжнародних відносин, історіографії та археології.
- «Іван Огієнко і сучасна наука та освіта» — збірник, матеріали якого репрезентують унікальний феномен державницької, духовно-культурної та наукової діяльності Івана Огієнка.
- «Актуальні питання гуманітарних наук» — міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.
Дані про наукові фахові видання та їх індексацію
| Назва видання | Категорія | Наукометричні бази |
|---|---|---|
| Українські історичні студії | Категорія «Б» | Google Scholar, Index Copernicus |
| Наукові праці К-ПНУ імені Івана Огієнка: історичні науки | Категорія «Б» | Index Copernicus, OUCI, Gоogle Scholar |
| Іван Огієнко і сучасна наука та освіта | Категорія «Б» | Google Scholar, Index Copernicus |
Нові випуски та презентації
28 червня відбулася презентація ХІХ випуску збірника наукових праць «Іван Огієнко і сучасна наука та освіта: серія історична та філологічна». Мета цього наукового проєкту — сприяти розвитку огієнкознавства та створити відкритий дискусійний майданчик для обговорення нових наукових поглядів через призму ідей великого Українця. Збірник об’єднав науковців із різних куточків України, зокрема з Київської, Львівської, Хмельницької та інших областей, а також закордонних дописувачів із Канади, Польщі та Нідерландів.
Також днями вийшов друком 36 том «Наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: історичні науки». У науковому виданні представлено 18 матеріалів науковців із Києва, Дніпра, Тернополя та Вільнюса (Литва). Опубліковані статті присвячені проблемам методології історії, історіографії та джерелознавства.