Крайові виставки у Львові: від 1877 року до формування промислової спадщини

Історія великих експозицій у місті бере свій початок з того, що 6 вересня 1877 року відкрилася у Львові перша Крайова рільнича та промислова виставка. Слід зазначити, що у другій половині ХІХ століття такі виставки стали популярними в Європі й Америці й приходили на зміну щорічним товарним і контрактовим ярмаркам. Виставки служили демонстрації досягнень різних галузей техніки й економіки, показом зразків тодішньої моди й інновацій. Водночас можна було на них придбати товари промислу та рільництва або укласти угоди для їх постачання.

Організація та локація першої виставки

Для проведення заходу було обрано комісію, яку очолив граф Володимир Дідушицький (1825–1899), відомий галицький землевласник, громадський діяч і меценат. Його заступниками обрано голову Галицького господарського товариства князя Адама Сапігу (1828–1903) та посла до Галицького сейму Юзефа Бадені (1836–1878).

Важливо знати, що виставка відбувалася у Львові на Яблоновщині під горою Скелька – між нинішніми вулицями Шота Руставелі, Архипенка, Самійленка, Олени Пчілки. Вхід на Крайову виставку зробили з боку нинішньої площі Петрушевича. У двох будинках обабіч вхідних воріт містилися: адміністрація, квиткові каси, пошта, телеграф, редакція часопису «Крайова виставка», лікар.

Тріумф 1894 року: досягнення Галичини

Наступним масштабним кроком стала Крайова виставка 1894-го року на Стрийському узгір'ї, яка за чотири місяці зібрала у понад 100-тисячному місті більше мільйона гостей. Подія стала демонстрацією головних досягнень Галичини fin de siècle, тереном інтелектуального обміну та водночас якісно новим місцем відпочинку для львів’ян.

Серед головних атракцій були представлені:

• Промислові та мистецькі павільйони;
• Культурні та технічні форуми;
• Спорт і розваги;
• Перший електричний трамвай.

Порівняльна характеристика виставок у Львові

Дослідження та візуалізація спадщини

Сьогодні ми можемо пройти тереном Крайової виставки, як це робили наприкінці XIX століття: побачити реально, що залишилось, та віртуально те, чого вже немає. В рамках проекту "Інтерактивний Львів" ведеться вивчення того, як внутрішній та іноземний туризм наприкінці існування Радянської України сприяв формуванню різних образів регіонів та які культурні цінності приписувалися окремим об'єктам.

Цей дослідницький фокус пов'язаний з візуальними практиками та історичними чи соціальними способами бачення. Ми аналізуємо змінну історичну позицію спостерігача, вивчаємо апарати візуальних практик, зосереджуємо увагу на корпореальності та матеріальності візуальної культури. Зокрема, увага приділяється питанню: як можна історизувати міський ландшафт як медіаландшафт?

Промислова спадщина та сучасність

Окремий проект зосереджений на промисловій спадщині та практиках дозвілля, зокрема, на туризмі в промислових районах. Досліджуються можливості й ідеї щодо внесення різних об'єктів до спадщини, що виникли після 1991 року в контексті деіндустріалізації та зростаючої обізнаності з міжнародними прикладами ставлення до промислової спадщини.