Історія та унікальні колекції природничих музеїв Львова

Перші відомості про існування великого Кабінету натуральної історії при Львівському університеті належать до 1784 року, коли Університет зайняв великий комплекс будівель після Тринітарів. Перша згадка про завідувача Кабінету датована 1805 року, ним був професор Бальтазар Гакет.

Зоологічний музей Львівського національного університету

1816 року на роботу до Університету прийшов професор Франц Дівальд, завдяки якому 1823 року для Кабінету натуральної історії отримано деякі дублети з імператорських колекцій у Відні. У 1851 році Університет перенесли в будівлю на вулиці Святого Миколая (нині – Грушевського, 4).

Ситуація змінилася з приходом на роботу до Львівського університету видатного вченого, професора Бенедикта Дибовського. Працюючи на посаді завідувача кафедри зоології, він одночасно керував і Кабінетом, де й розмістив свої численні збори, які привіз із Далекого Сходу, Камчатки та Східного Сибіру. За клопотанням Б. Дибовського і відповідно до наказу Ректора Університету від 25.02.1885 р. для створення Зоологічного музею до Кабінету було передано три зали і коридор.

У 1904 р. музейні колекції збагатилися одним із найцінніших своїх експонатів – скелетом Стеллерової корови, винищеної людьми до 1768 р. У музеях світу зараз зберігаються всього 27 таких скелетів. На початку ХХ ст. фонди Зоологічного музею було поповнено колекціями цикад і клопів Е.-Ф. Гермара та метеликів Європи О. Штодінгера. 11 лютого 2004 р. до реєстру об’єктів, що становлять Національне надбання було внесено «Наукові фонди та музейну експозицію Зоологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка».

Державний природознавчий музей НАН України

Державний природознавчий музей НАН України — один із найстаріших та найбагатших за науковими природничими фондами серед музеїв Європи. Вперше його побачили відвідувачі ще 1870 року завдяки галицькому графу Володимиру Дідушицькому. Нині колекції музею налічують близько чотириста тисяч експонатів.

Граф Володимир Дідушицький ще з юних років захоплювався мисливством і колекціонуванням. У 1868 році Дідушицький купив для експонатів спеціальне приміщення у Львові на вулиці Театральній, 18. У 1880 році з нагоди приїзду до Львова цісаря Франца Йосифа, граф подарував свій природознавчий музей місту. 1893 року щедрий меценат уклав статут, згідно з яким щороку виплачував 12 тисяч австрійських крон на розвиток музею.

Унікальні експонати та обладнання

Наприкінці ХІХ століття Володимир Дідушицький мріяв поповнити свою колекцію найбільшим ссавцем — зубром. Граф погодився на авантюру і обміняв маєток у селі Яришів на тушу зубра. Також у музеї знаходяться спеціальні вітрини, які майстрували у Відні за найсучаснішою технологією, що дозволяла зробити скло товщиною в два міліметри.

Завдяки зусиллям графа у музеї накопичилася унікальна у світовому масштабі колекція альбіносів, яка налічує півсотні експонатів. Відтак, тут можна на власні очі пересвідчитися, що біла ворона насправді існує.

Порівняльна таблиця природничих музеїв Львова